Легіон Хронос

Очевидно, переслiдувачi, що iх востанне бачив напередоднi, втратили слiд. Намагаючись не гаяти часу, Дмитро пiшов вздовж ряду залишених автомобiлiв, вибираючи щось швидке, важке i надiйне. Найкращим варiантом, звичайно, був би танк. Але на стоянках танкiв не було, як i навикiв водiння бойовоi технiки. Довелось зупинити свiй вибiр на позашляховику «хаммер». Дмитро заплигнув у салон, намацав ключ запалювання у замку i, ревонувши двигуном, зiрвався з мiсця.

Заповненi покинутим транспортом вулицi мiста вже не пригнiчували, як це було на початку.

Тепер вiн ставився до них як до чогось, що було само собою зрозумiлим. Вправно крутив кермом, кидаючи джип у вузькi промiжки мiж автомобiлями у заторах, вдавлював педаль акселератора у пiдлогу на бiльш вiльних дiльницях шляху i швидко просувався до виiзду з мiста. Фари, як i напередоднi, вихоплювали з темряви чорнi дерева, сивi стiни будинкiв i пустi тротуари мертвого мiста, але Дмитро не вiдчував себе покинутим. У нього була мета, а розмова з батьками доводила – про нього пам’ятають i йому допоможуть. Тому, що це був не сон. Дмитро навiть не намагався осмислити, чим була та розмова, але у ii реальностi сумнiвiв не мав. Залишилось розiбратись у ситуацii, i саме це допоможе зробити вiзит на вулицю Квiткову.

Варварiв Дмитро помiтив, коли до кiльця на виiздi з мiста залишалось не бiльше кiлометра. Їхнiй низький спортивний кабрiолет вискочив з бiчноi вулички i швидко помчав наперерiз автомобiлю Дмитра.

Переслiдувачi махали руками, наказуючи зупинитись. Помiтивши iх, Дмитро навiть не здивувався. Перемкнув передачу на вищу i додав газу, кинувши машину на протилежний переслiдувачам тротуар. Швидко об’iхав кiлька схожих на пустi акварiуми тролейбусiв, вiдпихнув бампером переповнений смiттям контейнер i переiхав велосипед, який лежав просто на тротуарi. На мить втратив з поля зору переслiдувачiв. Побачив свiтло iхнiх фар, коли, залишивши позаду кiльце, мчав широкою стрiчкою автостради у долину. Здивовано вiдзначив: не дивлячись на те, що спiдометр його машини показував пiвтори сотнi кiлометрiв на годину, кабрiолет переслiдувачiв швидко до нього наближався. Вилаявшись, Дмитро спробував додати швидкостi i вже за хвилину входив у небезпечний поворот на швидкостi майже у двiстi кiлометрiв на годину. На переслiдувачiв це не справило враження – невеличкий присадкуватий автомобiль продовжував рости у дзеркалах заднього огляду.