На нашем сайте вы можете читать онлайн «Вікна застиглого часу». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Мистика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Вікна застиглого часу

Автор
Жанр
Дата выхода
28 апреля 2016
Краткое содержание книги Вікна застиглого часу, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Вікна застиглого часу. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрий Винничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Вікна застиглого часу» (2001) – це одна з найкращих книг Юрія Винничука, вона має велику популярність серед читачів, зазнала декількох перевидань в Україні й перекладена англійською мовою.
Події в ній розгортаються у невеликому Станіславі другої половини минулого століття, коли автор був ще дитиною. Люди, які живуть у цьому невеликому містечку, добре знають одне одного, і кожен з них має свою історію. От тільки не завжди зрозуміло, де в цих історіях зникає реальність і з’являється фантастика, де дійсність перетікає в казку. Світ уяви єднає правду і вигадку, однак все складне і незрозуміле автор витлумачує по-дитячому просто, бо всі учасники цих історій йому дуже добре знайомі, і немає нічого дивного в тому, що відьми та чарівниці – це звичайні сусідки.
Магічний реалізм по-українські, замішаний на легендах, фольклорі, світ мальовничих видінь, барвиста, соковита мова оповідань, що ввійшли до цієї книжки, не залишають байдужими читачів, вражаючи своєю правдивістю і одночасно прозорою наївністю.
Вікна застиглого часу читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Вікна застиглого часу без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Мiсько вип’е, а ти втечеш. І тодi Нуська залишиться одному тобi.
– Дурень ти.
– Сам дурень. Пий.
– Хи-итрий! Як вiршi пiдписувати – Мiсько перший! А як труiтися?
– Слухай, або ти п’еш, або я всiм розкажу, який ти боягуз.
– Фу, налякав! Можеш розказувати. Я вже буду мертвий.
І я з трагiчним виглядом, закотивши очi, зробив ковток. Гiркота перекривила менi рота. Хоча зараз пiшло менi оце пiйло набагато легше, нiж тодi, коли мама з татом примушували.
– Що, т-таке гi-гiрке? – спитав Мiсько.
– Ще й яке гiрке! Як наше життя, – вiдповiв я улюбленою приказкою моеi бабцi, бо життя мiняеться, а приказки залишаються.
На Мiська було сумно дивитися. Вiн витер спiтнiле чоло i взяв плящину.
– Ну, не тягни, – сказав я.
– А чому ти не вмираеш?
– Отрута дiе через пiвгодини.
– Краще б зразу, – зiтхнув Мiсько. І ликнув «отруту». – Ве-е, яка гидота. Нема нiчого загризти?
На нашу радiсть, у мене в кишенi знайшлася розлiзла цукерка.
Мiсько закрутив пляшечку i поставив ii на камiнь.
– Як ти думаеш – Нуська теж отруiться?
– Не думаю. Вона нас так сильно не любить.
– От свиня! Ну за що нас не любити?
– І то правда.
– Про нас, напевно, в газетах напишуть.
– Що там в газетах! Про нас книжку напишуть. «Юрко i Мiсько – найбiльшi кумплi». От як вона буде називатися.
– Нi, не так, а «Мiсько i Юрко». Ми ж домовились.
Проте менi така назва не дуже подобалась, i я сказав:
– А лiпше буде ось як: «Трагiчне кохання до зрадливоi Нуськи». Правда, гарно?
– Еге, як у кiно… Як ти думаеш – може, про нас i кiно знiмуть?
– Ясно – знiмуть.
– Чому iндiйське?
– Бабця моя каже, що iндiйськi фiльми найкращi в свiтi.
– Нуська подивиться – i гiрко заплаче… Але вже буде пiзно.
– На нiй тепер нiхто не вжениться. Всi будуть казати: «І як ти могла довести до смертi таких гарних хлопцiв?» Скажи?
– Я думаю, що мiй тато ii заб’е. Вiн iй такого не подаруе.
– Ясно – не подаруе, – погодився я.
– Може, нам треба лягти? – запитав не в рiч Мiсько.
– Для чого? – не зрозумiв я.
– А що – сидячи вмирати?
– Звiдки я знаю? Я iще нiколи не вмирав.
Ми лягли в траву i задивилися в небо.
– А давай пiсля смертi будемо приходити до Нуськи i страшити ii? – запропонував Мiсько.
Менi ця думка дуже сподобалась.
– Давай… А ще можна стати упирями i пити ii кров.
– Ух ти! Точно?
– Ну!
– Тодi давай ще й з Кобри кров пити.
Це наша вчителька, ми ii терпiти не можемо.











