Таємниця одного дiаманта

Особливо ж багато розмов точилося тут, на торжищi, про небезпечний шлях до островiв, де виростала i дозрiвала найдорожча, найулюбленiша приправа – чорний перець.

Минав час, i пiдростав Алi, вбивався в силу. Тiльки лишався страшенно худющий. Але головою його, як iз самого малечку, володiли дивнi i, безперечно, правдивi оповiдi про краiни далекi.

Та й свое рiдне мiсто його цiкавило все бiльше й бiльше. Не гiрше знаменитих багдадських злодiiв i пройдисвiтiв вiн знав, як проникнути з одного кварталу в закапелки iншого, де продають найдешевшi оладки, i в якого купця найкрасивiшi жiнки та рабинi, з якого кварталу найшвидше можна потрапити на той чи iнший мiст.

I хто з християн торгуе найкращим, а хто найгiршим вином. Де збираються запеклi гравцi в костi, а де гравцi в нарди, де втiшаються шахами. А де потаемнi мiсця зустрiчей любителiв дiвчат i чужих жiнок. Де можна купити найкраще пальмове вино i кому можна добре продати сушенi кiнськi кiзяки.

Знав, що рибу найкраще ловити бiля величезних плавучих млинiв.

Йому були вiдомi в обличчя найвправнiшi мiрошники i найчеснiшi торговцi басрiйськими фiнiками. Дорослi, однi жартома, а другi дуже поважно, свiдчили, що цi фiнiки посилюють чоловiчу силу.

Знав, у якому заiздi-ханi збираються досвiдченi мандрiвцi, а де перехожi оповiдачi казок та чудесних iсторiй. Або прочани, що намагалися обiйти якомога бiльше мусульманських святинь i славетних мiст. То були прочани з далекого-предалекого Кандагара, iз славного Герата, iз снiжних гiр Ельбурсу, де жахливi вбивцi-асасiни 12 побудували своi неприступнi фортецi.

Алi такого наслухався i стiльки запам'ятав рiзних iсторiй про дива рiзних краiн, що напам'ять мiг переповiсти бiльше цiкавого, нiж було записано в багатьох арабських збiрниках казок та подорожнiх iсторiй. Але вiн нiкому й нiчого не розповiдав, а лише запам'ятовував i запам'ятовував.

I чим далi, тим бiльше якийсь неспокiй почав охоплювати його душу.

Наповнював його прехудюще, але мiцне тiло. Поки вiн не зрозумiв раптом – той неспокiй, та тривога – то поклик до великих мандрiв i чудесних пригод!

Отож одного разу вiн прийшов з рiчки i, подавши батьковi багатий полов, сказав:

– Завтра вранцi рушае велика сафiна 13 з мосульськими товарами. На нiй також пливуть до Басри купцi, що мають своi лавки та кораблi у славному мiстi. Я хочу пiти з ними у плавання i побачити всi дива свiту.