За межами розуміння

До нього весь час зверталися з простими, можна прямо сказати, банальними справами. Вивести на чисту воду невiрну дружину, знайти колишнього чоловiка, котрий ухиляеться вiд сплати алiментiв. Знайти викрадений автомобiль, знайти втраченого батька, знайти, знайти, знайти…

Вся ця одноманiтнiсть швидко набридла Богдану, а омрiянi детективнi романи так i не засiялися на бiлоснiжному полi плiдними зернятами iдей. І ось, коли чоловiк остаточно втратив надiю на щось цiкаве, його життя кардинально змiнилося пiсля вiзиту родини Федорчукiв, котра ввiйшла до кабiнету одного вересневого вечора.

Це була пара бальзакiвського вiку. Жiнцi, вона ж Антонiна Петрiвна, було рокiв пiд сорок-сорок два. Розчервонiлi очi пiсля тижнiв лиття гiрких слiз неохайно розфарбованi. Крiзь чорняве густе волосся пробиваеться безжальна сивина, а змарнiлий вигляд додавав зверху ще рокiв десять.

Їi чоловiк Михайло Федотович був кремезноi статури та майже пiд два метри зросту. Хоча йому й було всього лише сорок три, але голову вже огортала срiбна корона, котра простелилася довкола вiдполiрованоi пролисини.

Щойно вони увiйшли, детектив зрозумiв, що в родинi сталося щось жахливе. Можливо, хтось iз дiтей потрапив у халепу i тепер не може з нею впоратися, або, взагалi, когось iз близьких могли викрасти, чи тi просто зникли. Адже матерi рiдко проливають стiльки слiз без вiдомоi причини. Та й зморене обличчя голови сiмейства говорило саме за себе.

– Доброго дня, – привiтався Богдан i вiдразу ж перейшов до справи: – Чим я можу допомогти?

– Пане Богдане, – стримуючи сльози, почала жiнка.

Михайло Федотович дбайливо взяв ii за руку, намагаючись постiйно пiдтримувати дружину в цей нелегкий перiод. Хоча за виразом обличчя детектив вiдмiтив, що чоловiк зробив це радше машинально, анiж заради турботи. – Ви наша остання надiя…

Як з’ясувалося, iхнiй единий син Костя перестав виходити на зв’язок близько трьох мiсяцiв назад, а згодом взагалi зник.

Нi знайомi, нi викладачi в iнститутi не знають, що з ним трапилося. Навiть близькi друзi й тi не можуть вiдшукати товариша. Хлопець немов крiзь кригу провалився. Мобiльний не вiдповiдае, аккаунти соцiальних мереж видаленi, а з електронноi пошти бiльше пiв року нiяких звiсток.

Стурбованi батьки неодноразово зверталися до правоохоронних органiв, але тi лише змушували писати нiкому не потрiбнi заяви та чекати на результати.