У сутінках часу

– Я надав тобi можливiсть переконатися у тому, сила живоi iстоти не лише у ii м’язах. І вона далеко не завжди залежить вiд розмiрiв цiеi iстоти. Набагато важливiше те, що сховано тут.

При цих словах факр легенько постукав себе по головi своiм маленьким пальчиком. І знову засмiявся.

– Не переймайся так, Вiктор! Я хочу лише поспiлкуватися з тобою. Цiлком можливо, що ти лише виграеш вiд цього.

Пiсля того як факр, чи як там його, продемонстрував менi свою силу, було б просто безглуздо опиратися його волi.

Якщо вiн хоче поговорити, то чому б i нi? Я ж вiд цього не стану меншим. І корона з моеi голови не впаде. Хоча б тому, що ii у мене й не було нiколи.

Може й була якась можливiсть ухилитися вiд продовження такого несподiваного знайомства. Та менi, раптом, стало цiкаво. Адже, цiлком зрозумiло, що передi мною представник якогось iншого свiту, i що завдяки цьому спiлкуванню я зможу дiзнатися про багато цiкавих речей.

Дещо заспокоiвшись такими думками, я встав i притягнув велике полiно, що лежало неподалiк, запропонувавши факровi сiсти на нього.

– Сiдай сюди, зеленолиций! Сiдай, та розкажи менi про свiт, у якому ти живеш. І про те повiдай, що ти у наших краях шукаеш.

– Так, Вiктор! Я – мешканець зовсiм iншого свiту. А до вас мене завела звичайна цiкавiсть. Менi надзвичайно подобаеться мандрувати свiтами i вивчати рiзнi форми життя. Повинен визнати, що це не завжди безпечно. Хоча я не належу до слабких iстот, у чому ти сам мiг переконатися. Та е й значно сильнiшi за мене…

Я не зможу тобi чесно вiдповiсти на питання про те, наскiльки далеко мiй свiт знаходиться вiд вашого.

Хоча б тому, що просто не знаю цього. І не в рiзницi способiв вимiрювань вiдстаней тут справа. У нас з вами способи мисленнi зовсiм рiзнi. Те, що вам здаеться великим, не завжди велике насправдi. А те, що для вас дуже далеко, для нас мiзерно близько. Наприклад, ти до своеi домiвки на цьому допотопному велосипедi можеш добратися десь за годину вашого часу. А нам цiеi години вистачило б, щоб дiстатися до найвiддаленiшоi галактики вашого Всесвiту. От тiльки пiдготовка переходiв у iншi свiти, в iншi просторово-часовi вимiри займае дуже багато i часу, i енергii.

– То, виходить, що поряд з нашим iснують i iншi, паралельнi до нас свiти, але ми iх нi побачити, нi навiть вiдчути нiяк не можемо?

– Тут ти в чомусь правий! Хоча великого значення, паралельнi вони чи перпендикулярнi до вашого Всесвiту, це не мае. Але зрозумiв ти приблизно вiрно.