Ігри долі

Маючи украiнське корiння, Нiколас непогано володiв украiнською мовою, але для обачностi вiн найняв перекладача, щоб при будь-якiй зустрiчi чи при пiдписаннi рiзноманiтних договорiв не виникало нiяких непорозумiнь. Це характеризуе його як людину розумну, обачну i як хорошого бiзнесмена. Тому не дивно, що саме цей чоловiк зумiв пiднятися так високо без сторонньоi допомоги. Маючи невеликий сiмейний бiзнес, який приносив невеликий, але стабiльний дохiд його сiм’i, вiн домiгся того, що всього через кiлька рокiв перетворив його на компанiю, яка приносить тепер вже багатомiльйонний дохiд щороку.

Крiм дiлових i розумових якостей, Нiколас Харт славиться також i приемною зовнiшнiстю: високий, атлетичноi тiлобудови з чорнявим коротко пiдстриженим волоссям i голубими, як лiтне небо, очима. Нiколас розбив не одне жiноче серце. У своi 30 у нього за плечима безлiч романiв, навiть з голлiвудськими зiрками, про якi вiн, зазвичай, не хоче розповiдати. Не знаходячи у жiнцi тих якостей, якi найбiльше цiнуе, вiн iх залишав будь-то голлiвудська актриса чи проста дiвчина.

Тому на сьогоднi вiн залишаеться одним з найбажанiших холостякiв свiту.

В Трускавцi всi намагалися йому угодити, адже поговорювали, що у його плани входить будова найграндiознiших будiвель: вiд елiтних готелiв i ресторанiв до казино, що у кiлька разiв збiльшить наплив заможних туристiв до мiста.

Кiлька мiсяцiв Нiколас налагоджував всi нюанси, пов’язанi з пошуком, придбанням та приватизацiею землi, на якiй планувалося будiвництво.

Потiм взявся за пошук працiвникiв як на будiвництво, так i в управлiнськiй сферi.

II

Анна неймовiрно хвилювалася перед спiвбесiдою. Це не була ii перша спiвбесiда, але ii проймае дрож i руки пiтнiють вiд переживань, неговорячи вже про стукiт ii серця, який чути, напевне, по всiй кiмнатi. Добре, що хоча вона тут не одна. Уже добра половинв унiверситету пройшла цей шлях, але нiхто так i не отримав остаточного результату, ну хоча б натяк на нього.

І вiд цього не стае легше, адже не зрозумiло, що вони хочуть. Ще б пак, це тобi не абихто, тут тобi закордоннi бiзнесмени, американцi. А як всiм вiдомо, нам до них далеко…

Аня знову знервовано оглядае кiмнату. Їх залишилося ще п’ятеро. А було сьогоднi з п’ятнацятеро. Усi студенти. Хтось iз старших груп, хтось iз початкових. Усiх цiкавить робота у цiй компанii. І не дивно: робота хороша, перспективна, та й платитимуть непогано, принаймнi так кажуть.