На нашем сайте вы можете читать онлайн «Собор Паризької Богоматері». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Собор Паризької Богоматері, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Собор Паризької Богоматері. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Виктор Мари Гюго) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
Собор Паризької Богоматері читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Собор Паризької Богоматері без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Добридень, пане ректор! Агов! Добридень вам кажуть!
– Як же вiн сюди потрапив, старий гравець? Невже залишив своi костi?
– Як вiн гарцюе на своему мулi! А вуха у мула коротшi, нiж у ректора!
– Агов! Добридень, пане ректор Тiбо! Tybalde aleator[9 - Тiбо – гравець у костi (латин.)]. Старий дурень! Старий грак!
– Нехай вам бог помагае! Скiльки разiв цiеi ночi вам випадала подвiйна шiстка?
– Ох, яка препогана у нього пика, сiра, виснажена, пом’ята. Це все вiд пристрастi до гри в костi!
– Куди це ви так трюхикаете, Тiбо? Tybalde ad dados[10 - Тiбо з гральними костями (латин.
– Вiн iде наймати помешкання на вулицi Тiботоде[11 - Thibautodе (фр.). – тогочасна назва однiеi з вулиць Парижа; при iншому написаннi: Thibaut aux des означае те саме, що й наведене вище латинське: «Тiбо з гральними костями».], – крикнув Жеан Вiтряк.
Зграя школярiв, шалено аплодуючи, голосно повторила цей каламбур.
– Ви iдете на вулицю Тiботоде шукати помешкання, правда, пане ректор, партнере диявола?
Потiм дiйшла черга й до iнших сановникiв.
– Геть педелiв! Геть жезлоносцiв!
– Скажи-но, Робене Пуспен, а хто ото такий?
– Це Жiльбер де Сюльi, Gilbertus de Soliaco, канцлер Отенського колежу.
– Стривай, ти зручнiше примостився, – на ось мiй черевик, жбурни йому в пику!
– Saturnalitias mittimus ecce nuces[12 - А ось вам i горiшки до свята (латин.).].
– Геть усiх шiстьох богословiв з iхнiми бiлими стихарями!
– Так це богослови? А я гадав, це тi шiсть бiлих гусок, що iх дала мiсту свята Женев’ева за маеток Роньi!
– Геть медикiв!
– Геть диспути на визначенi й довiльнi теми!
– Лови мою шапчину, канцлере святоi Женев’еви! Ти скривдив мене! Це правда: вiн вiддав мое мiсце в нормандському земляцтвi малому Асканiо Фальцаспадi з провiнцii Бурж, бо той – iталiець!
– Це несправедливо, – погодились всi школярi.
– Гей ви, метре Жоакен де Ладеор! Агов, Луi Даюiль! Агов, Ламбере Октеман!
– Сто чортiв довiреному нiмецького земляцтва!
– І капеланам Святоi Каплицi з iхнiми сiрими хутряними накидками; cum tunicis grisis!
– Seu de pellibus grisis fourratis










