Собор Паризької Богоматері

Вiн пiдiйшов до кардинала i, хоча й боявся викликати невдоволення, заiкаючись, пояснив причину непристойноi поведiнки натовпу: мовляв, полудень настав ранiше, нiж прибув його превелебнiсть, i комедiанти змушенi були почати виставу, не дочекавшись його превелебностi.

Кардинал вибухнув смiхом.

– Клянусь честю, пановi ректору Унiверситету слiд було б зробити так само. Як ви гадаете, метре Гiйом Рiм?

– Монсеньйоре, – вiдповiв Гiйом Рiм, – будьмо задоволенi тим, що уникли половини мiстерii.

Це все ж таки виграш.

– Чи можна дозволити цим гультiпакам продовжувати iхнiй фарс? – запитав суддя.

– Продовжуйте, продовжуйте! – вiдповiв кардинал. – Менi байдуже. Я там часом почитаю требник.

Суддя пiдiйшов до краю помосту i, жестом руки встановивши тишу, проголосив:

– Городяни, корiннi й новоприбулi мешканцi Парижа! Щоб задовольнити i тих, хто хоче, щоб мiстерiю почати заново, i тих, хто взагалi не хоче ii слухати, його превелeа?нiсть наказуе продовжувати виставу.

Oбом сторонам довелося скоритись. Але i автор, i публiка ще довго не могли простити цього кардиналовi.

Персонажi на сценi знову заходилися читати своi повчальнi вiршi, i Гренгуар сповнився надii, що люди почують хоч кiнець його твору. Проте й цiй його надii, як i попереднiм iлюзiям, не судилося здiйснитись. Правда, глядачi трохи притихли, одначе Гренгуар не помiтив, що, коли кардинал велiв продовжувати виставу, на помостi ще лишалися вiльнi мiсця, i слiдом за фламандськими послами прибували новi учасники урочистоi церемонii, а?рамник оголошував iхнi прiзвища та звання, якi вривалися в його дiалог, завдаючи твору величезноi шкоди.

Бо таки й справдi, уявiть собi, читачу, що верескливий голос служника роа?ить мiж двома вiршами, а то й мiж двома пiввiршами театральноi дii ось такi вставки:

– Метр Жак Шармолю, королiвський прокурор при церковному трибуналi!

– Жеан д’Арле, королiвський за?роеносeць, начальник рицарськоi нiчноi сторожi мiста Парижа!

– Месiр Галiо де Женуалак, рицар, сеньйор де Брюссак, начальник королiвськоi артилерii!

– Метр Дре-Раг’е, наглядач вод та лiсiв короля й володаря вашого на землях Францii, Шампанi та Брi!

– Месiр Луi де Гравiль, рицар, королiвський радник i камергер, адмiрал Францii, доглядач Венсенського лiсу!

– Метр Денi де Мерсье, доглядач а?удинку слiпих у Парижi!

I т.

 д., i т. д., i т. д.

Це ставало нестерпним.