Програмiст. Науково-фантастична повість

Пiсля цього швидко зруйнував його, перемiстивши квадрати по екрану у довiльному порядку.

– А тепер уважно дивiться, Лев Борисович, – мовив Олег.

Професор побачив, як Марi повiльно наближалася до кожного з квадратiв i поступово збирала iх. Результат ii роботи показав, що вона вiдновила ряд, створений Олегом:

1, 2, 5, 4, 9, 8, 45, 50, 11, 3

– Зачекай, – мовив Лев Борисович, не зводячи очей з екрану. – Це означае тiльки те, що вона може повторювати елементарнi операцii.

Нi, – заперечив Олег. – Цьому вона навчилася сама.

І зараз ви побачили не вiдтворення iнструкцiй, а усвiдомлену дiю на подразнення середовища. Це найпростiший вид творчостi, який виникае на основi аналогii. Я впевнений, що з часом вона почне дiйсно творити i змiнювати свiй свiт, свое середовище, робити його комфортним для себе i пiднiметься до рiвня могутнього iнтелекту.

– Здаеться, наша зустрiч – це подарунок долi. Саме для мене, – сказав професор, розмiщуючись у крiслi. – Ти досягнув результатiв, якi менi навiть i не снилися, тому я не можу дозволити тобi зникнути знову.

– Це не просто, – мовив Олег, – я вiльний художник. І в моi подальшi плани не входило знову працювати в iнститутi.

– Я пропоную тобi очолити проект «Альфа», керiвником якого до цiеi митi був я.

– Нi, така перспектива мене не приваблюе, – похитав головою Олег, ховаючи диск.

– Вислухай мене уважно. Цей проект – не iграшка, яку можна покинути у будь-який час. Вiн контролюеться державою i ми повиннi за будь-яких умов виконати покладенi на нього завдання.

З твого боку потрiбне чiтке цiлеспрямоване керiвництво, в усьому iншому обмежень не iснуватиме. Крiм того, скажу тобi вiдверто, ми не можемо залишити поза увагою людину, яка в питаннях безпеки держави сягнула надто далеко.

– Нiчого не скажеш, приваблива пропозицiя, – мовив Олег. – Але ж ви позбавляете мене вибору.

– Інодi найкращий вибiр – коли вiдома лише одна дорога. То як, погоджуешся? – Лев Борисович нетерпляче кiлька разiв постукав олiвцем по столi i рвучко встав.

– Потрiбно подумати, – вiдповiв Олег, приклавши вказiвний палець до рота, наче наказував собi не випереджати подii.

– Молодiсть i впертiсть – риси, якi змiнити може лише час. – Вiн зiтхнув i пiсля невеличкоi паузи вiв далi. – Менi вiдомо, що час вiд часу помiчався неконтрольований доступ до дуже важливих файлiв, як в нашiй державi, так i в iнших. Хакер, який це робив, нiколи не залишав слiдiв, за ним полюють розвiдки семи краiн.