Вихиляси долi

Все ж таки йому було приемно, коли в черговий раз до нього зверталися на Ви, за iм'ям-побатьковi, офiцiйно та iз значенням. Пiсля таких листiв Сашко натягував свiй мiлiцейський картуз, поважно ходив по вулицi, як пiвень закинувши голову, привiтався через одного та зверхньо бурмотiв: «Ну, ти менi ще поговори», – особливо неввiчливим станичникам. Проте Доброзичливець виявився набагато хитрiшим та пiдступнiшим, чим це передбачалося. Вiн не заспокоiвся та почав писати вище, аж до самого начальника РВВС Івана Івановича.

Іван Іванович ще малечей знавав дiда Григорiя. І не просто знавав, а був ним двiчi битий лозиною пiсля того, як невдало оба рази полiз у дiдов город за малиною. До того ж, друга його теща доводилася племiнницею дiду Григорiю. Іван Іванович будував своi вiдношення з тещею традицiйно, та якщо сюди ще додати дитячi образи, то можна собi уявити тi глибокi почуття, якi переповнювали запальне та примхливе серце пильного служаки, коли йому на стiл лiг акуратний лист без зворотньоi адреси, але з неспростовними доказами.

Іван Іванович не звик гаятись. Вiн був навчений вживати заходiв i тому попередньо вiдкашлявшись, а без цього зверхнiй голос не виходив, вiн рiшуче, хоч i з восьмого разу, накрутив заповiтний номерок телефону. Закiнчувалася обiдня перерва, i тому трубку зняла бабка Лукер'я, яка вже домивала пiдлогу та збиралася зачиняти сiльраду. Час стояв напружений, сiнокосний.

Іван Іванович постарався культурно пояснити недбалiй бабцi, що завтра вiн сам особисто прибуде з обшуком, щоб Сашко Хват знайшов завчасно понятих, та бiльш тямущих, та щоб тi були тверезими i що завтра спозаранку вони будуть «в'язати дiда Григорiя».

Проте рiч у нього вийшла незрозумiла, непереконлива, слова пiдiбралися якiсь невиразнi, i вiд усього сказанного вiяло газетною офiцiяльщиною. Та i бабка Лукер'я взяла пiд сумнiв, що телефонуе високий керiвник, аргументуя власний сумнiв тим, що, мов, районне керiвництво так не розмовляе, а iнше для неi не вказ.

Вiдтепер бабка зрозумiла, переймалася важливiстю доручення та забожилася усiма святими виконати усе, як iй було двiчi наказано.