На нашем сайте вы можете читать онлайн «Газават». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Газават

Автор
Жанр
Дата выхода
22 ноября 2016
Краткое содержание книги Газават, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Газават. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Худенко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Книга молодого талановитого українського автора, що написана одразу в кількох жанрах: від постапокаліптичній фантастики і до історико-містичного фентезі. Людство - далеко не перші жителі нашого світу, які створили власну цивілізацію і вважали себе єдиними господарями тут. Багато-багато років тому ... Краще так, дуже багато років тому тут, на нашій Землі вже існувала могутня цивілізація джинів і джиній. Але загордилися вони і стали вважати себе могутнішими за самого Аллаха. За що весь їхній світ був зруйнований і знищений. І лише деякі з наймогутніших джинів і джиній вціліли, але були заточені за свої гріхи навіки в містичні судини. Проте не чари, владу або вічне виконання бажання принесуть вони своїм визволителям. А тільки смерть. Жахливу, нелюдську смерть. Чи зупинить таке знання самозакоханих людей сучасності? І що може стати навіть гірше смерті для таких засліплених?
Газават читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Газават без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Купатись ото тiльки? Та ще пак хлопцi збирались порибалити – де там вони будуть, придурки, рибалити – понапиваються скорiш i дурiтимуть, або роздушать булiк i будуть тодi мiсяць по всьому мiсту галдiти, як вони в Сулимах план хапали. Ну нема ума – не вставиш.
І взагалi не хотiлось Солi, щоб вони бачили хату, i двiр, i вуличку ii дитинства. Нi на що там нинi дивитись – одна пустка скорботна та тлiн. Та й дитинства того наче не було.
4
– Ну то як?
Внадився той Руслан, наче не перед добром.
Соля зiтхнула i прилаштувала до корпусу останнiй контакт транзистора, передала Оленцi – та складала iх рядами в щось на кшталт коробочки для подальшого спаювання. Солi не був до кiнця зрозумiлий повний цикл виготовлення даних приладiв у тутешнiх цехах, хоч вона вже майже й закiнчила факультет електронiки. Проте нинi вони працювали в збиральному цеху, i тут все було бiльш-менш ясно: Юля сортувала деталi приладу – контакти до контактiв, корпус до корпусу, видобуваючи iх з пакунка, потiм Соля збирала прилад, а Оленка вставляла в ту продовгувату штуку.
Взагалi ця iх практика – це якийсь суцiльний фарс, i це Солю бiсило. Їх по документах усiх призначили помiчниками начальника цеху! Причому iхнього профiльного. А працювали вони по прибуттi на завод в якостi «принеси-подай» де тiльки завгодно, в основному – в металiстiв. Інколи доводилось навiть тягати на собi не надто легку арматуру з числа шахтного обладнання! Одна була розрада – цехи там великi i дуже легко можна де-небуть загубитись ненароком.
Сьогоднi ж оце при прибуттi за прохiдну iх, трьох дiвчат, перехопили жiночки з iхнього профiльного вiддiлення пiдприемства i забрали до себе допомагати. А це приперся Руслан (видно, злиндив од металiстiв – як же ще) i нумо про той пiкнiк, чи турпохiд, чи як його це назвати. І в iдальнi на перервi, напевне ж, знову всi будуть про се тептелiти.
– А она большая? Ну деревенька эта… А? – Юля копирсалась у пакунку з деталями.
Вона була кримчанка, з Джанкоя. Невисока миловидна дiвчинка. Круглолиця, з густим каштановим волоссям i великими зеленими очима, добродушна, вона була улюбленицею всiеi групи, але людей, що ii знали мало, часто дратувала притаманна iй неуважнiсть. Дiвчина була вся в собi, i часто починала щось перепитувати, коли розмова вже давно закiнчилась, або забувала якiсь елементарнi речi.











