Гніздо

Перший-другий, перший-другий! Туди-сюди, туди-сюди. Я прозрiваю!»

– Ви знаете, де тепер ваш брат?

– Так, сiр. Вiн працюе на Альфi.

– Вiн перераховуе вам грошi?

– Так, сiр, регулярно. Вiн перераховуе iх на мiй особистий рахунок в Першому аврелiанському банку. З цих грошей оплачуеться мое навчання. Адже я не повноцiнна громадянка Аврелii i повинна платити тридцять вiдсоткiв вартостi навчання до освiтнього фонду колонii.

– Коли ваш брат перераховував грошi востанне?

– Два мiсяцi тому, сiр. Банк присилае повiдомлення школi, а мене про це iнформуе старший куратор жiночого сектору, панi Дiна.

Нам, сiре, не дозволено мати персональних комунiкаторiв. – «Нам також не можна кохатись, але ми кохаемось, кохаемось, кохаемось… Оса! Я кохаю тебе! Ти врятувала мене, Оса! Ми з тобою надурили iхнiй грьобаний детектор! Ми iх зробили! Ми зробили усю iхню Імперiю!»

– Ми зрозумiли. Можете повернутись до ваших занять. Про цю розмову, Пело, нiхто не повинен знати. Жодна людина. Якщо ви розповiсте комусь про цю розмову, то будете притягнутi до адмiнiстративноi вiдповiдальностi згiдно з чинним iмперським законодавством та надзвичайними актами колонii Аврелiя.

– Я буду мовчати, сiр. – «Дякую, дякую, дякую тобi, моя кохана, моя найкоханiша Оса! Тисячу разiв дякую! Ти – найкраща!»

Коли Пела вийшла, лейтенант i прем’ер-лейтенант Служби Запобiгання ще деякий час мовчали.

– Я нiколи не бачила таких збоiв детектора, – порушила мовчання лейтенант.

– Як вона це робить? – прем’ер-лейтенант зняв окуляри i почав масувати почервонiлi очi.

– Вона ж не мала жодноi можливостi отримати спецпiдготовку.

– Талановитi цi Махонiко. Добре, хоч не телепати.

– Хто зна… – прем’ер-лейтенант примружився на жовтувате свiтло стельового плафона. – Телепатичнi здiбностi пасивного типу практично неможливо зафiксувати.

– Спробуемо пiти iншим шляхом? – запитала пiсля довгоi паузи лейтенант.

Прем’ер-лейтенант мовчки кивнув. І заплющив очi.

6

Борт лiнкора L1 «Айн-Соф», поблизу туманностi Кiнська Голова (М43), на вiдстанi одноi сотоi парсека вiд зiрки Меланi в Темному Агрегатi Орiона

28 квадрарiя 417 року Ери Вiдновлення

Командор Зоран зайшов до медитацiйноi зали, сподiваючись зустрiти там Гвен Вей.

Вiн знав, що баронеса найчастiше вiдвiдуе це мiсце тодi, коли за умовним часом корабля настае вечiр. Залу, побудовану у формi пiвсфери, проектанти лiнкора розташували в одному секторi з житловими каютами.