Гойдалка

Марков наказав почати допити без нього, й тiльки тепер отримав першi результати вiд дiзнавачiв.

Виявилось, що сповiдникам Атри вдалось пiдмiнити вмiст контейнеру, призначеного для науковоi експедицii. Контейнер завантажили до транспортного корабля, що йшов до системи Хаябуси. Кiнцевим пунктом його мандрiвки призначили планету Байтан, куди його мав доправити зорельот «Гвiдо Бастардо».

Марков уперше чув про планету з такою назвою. Байтан обертався навколо зiрки Сянайгун, вiддаленоi вiд зони розселення землян на тридцять парсекiв.

Ця планета з примiтивною бiосферою лише нещодавно привернула до себе увагу. Зонд пройшов на вiдстанi десяти мiльйонiв кiлометрiв вiд Байтана, а скинутий з нього дослiдницький робот зазнав аварii при спробi вийти на планетарну орбiту. Вчених, серед iншого, зацiкавила насичена киснем атмосфера планети та його теплий екваторiальний океан. Ноланський Унiверситет внiс планету до перелiку цiлей для перспективних пiлотованих мiсiй. Довгий час iмперська адмiнiстрацiя не видiляла коштiв, й лише в кiнцi правлiння останнього з Ойзеле справа зрушилась. Експедицiя на «Бастардо» мала стати першою зустрiччю землян з далеким кисневим свiтом та всiею системою Сянайгун.

Коли Марков заходив до мiсцевоi «червоноi зони», де тривали допити, його комунiкатор прийняв найсвiжiшу iнформацiю. «Гвiдо Бастардо» вже вiдправили до Байтана. Тiронiйський координатор повiдомив, що корабель залишив тривимiрний свiт на Десятому лiмесi.

«Тварюка знову вислизнула!» – такою була перша думка Маркова.

Вiн краем ока глянув на якогось на смерть переляканого ноланця, котрого сповивали у плiвковий детектор брехнi, i пройшов до кабiнету начальника портовоi полiцii. Вiн виявився просторим i комфортним. Тут росли пальми i пахло флоксами. Поляризоване свiтло не стомлювало очей. Генерал наказав залишити його на самотi, звiльнився вiд захисних обладункiв i вмостився у крiслi, схожому з протиперевантажним коконом. Шукаючи для тiла найзручнiшого положення, вiн машинально натиснув на пiдлокiтний сенсор.

Кабiнет заповнила напiвпрозора тривимiрна схема космодрому.

«Навiщо йому Байтан? Що на тому Байтанi сховано? Секретна база? Припустимо. Але чому саме там, на далекiй Периферii? Звiдти неможливо здiйснювати оперативне втручання в iмперськi справи, зовсiм неможливо… Тодi що це за сценарiй?» – мiркував генерал, спостерiгаючи за еволюцiями схеми. Їi динамiчнi елементи вiдображали все, що вiдбувалось на космодромi.