Гойдалка

– А е якась iнформацiя про те, як саме тiй iстотi вдавалось керувати всiею Галактикою?

– Наскiльки менi вiдомо, у тi часи вiн практично одноосiбно контролював мережу порталiв, за допомогою яких мiг практично миттево долати галактичнi вiдстанi.

– Чи можливо буде припустити, сiр, що розшукуваний артефакт якось пов’язаний iз цими порталами?

«А це слушна здогадка, – подумав Марков. – Ця Берта досить кмiтлива. Або ж Тесленовi аналiтики зарядили ii вiдповiдною iнфою».

– Не виключено, – сказав вiн уголос.

– Перед самим вiдльотом, сiр, ми отримали повiдомлення вiд Преподобноi Сайкс, що на Тiронii знаходиться один з порталiв.

Можемо припустити, що Ленго шукае не лише камiнь.

– Преподобна вказала, де саме знаходиться портал?

– Так, сiр, г’ормiти передали iй точнi координати. Вiн знаходиться пiд поверхнею планети, в районi мертвого мiста Саiд, на пiвночi

Іржавого поясу.

– Це спрощуе пошуки.

– Сiр, ми можемо вирушити туди за годину, а ваша команда, генерале, пiдтягнеться для пiдкрiплення.

Марков зрозумiв, що «горобцi» вже мають готовий план операцii, санкцiонований якщо не самим iмператором, то його пiфiйською радницею.

«Ось тобi, старий дурню, i «команда гончакiв». Будеш за «горобцями» трофеi збирати…»

– Вирушайте, – кивнув генерал.

Нехай вони шукають Ленго бiля порталу, вирiшив вiн. Але той не такий дурний, щоб чекати там на мисливцiв. Ленго там вже давно немае. А от де вiн насправдi, треба з’ясувати.

Подумки вiн вже складав сценарiй власноi операцii.

10

Борт лiнкора L1 «Айн-Соф», поблизу зiрки HD 140283, вiдомоi як Пратара

4—8 юла 417 року Ери Вiдновлення

Супремус «Айн-Софу» першими розбудив Тарасватi i пiлотну групу.

Змивши з себе протиперевантажний гель, Преподобна завiтала на перший пост, де вже порядкував командор. Перед консоллю обертався i ледь пульсував тривимiрний апельсин Пратари, на бiчних екранах розгортали блакитнi вiяла незнайомi туманностi. Розхристанi та пiдсвiченi сяйвом гарячих зiрок.

Тут, на узбiччi Гiлки Орiона, кiлька мiльйонiв рокiв тому утворилась зоряна колиска.

Велетенську хмару холодного мiжзоряного газу стиснули i розiгрiли двi ударнi хвилi, породженi вибухами наднових зiрок. Гарячий газ втратив однорiднiсть, в його згущеннях спалахнули ядернi вогники, зародились новi свiтила. Зiрка-мандрiвниця прибула до цього Розплiдника за доби перетворення туманностi на юне зоряне гроно. Серед мiсцевого «молодняка» Матiр Зiрок виглядала ледь жеврiючою галактичною прапрабабцею.