FакіR

– А нею вбити – як раз плюнути, – мовив поет, що теж уважно оглянув «оригiнальне привiтання» вiд героя, якого насправдi ж не iснувало. Але якщо й припустити протилежне, його душа з тих давнiх часiв прожила вже штук iз п’ять життiв. Однак стрiляти з лука вона все одно не могла. Та й писати на стрiлах теж.

– А чи не здаеться вам, друже, – наче й нiчого не сталося, звернувся до поета Богдан, – що це мiй перший, хоч i небезпечний, крок до морозива?

– Можливо… – Поет усе ще намагався хоч кого-небудь угледiти серед кущiв.

Ще раз оглянули стрiлу. Нового та нiчого не сказала. Роззирнулися. Усе тихо й спокiйно. Жодного натяку на «стрiльця». Веселенький початок вiдпочинку…

Лисиця заховав до зiпсованоi валiзи ну дуже оригiнальний «привiт вiд Ункаса». І «пастухи заднiх» рушили до пансiонату.

Глава ІІ. «Другий привiт вiд «Ункаса»

26 вересня 1993 року, острiв Авгi, 15 год.

Гостей розмiстили на другому поверсi. Практично в усiх кiмнатах.

Одержуючи вiд елегантного портье ключ, Лисиця переможно усмiхнувся: «апартаменти» позначено цифрою «двiстi тринадцять». Другий поверх, тринадцята кiмната. Поет змовницьки пiдморгнув i показав «вiкторiю». Так одним махом Богдан «надбав» i номер, i поетичну збiрку Марка Тейлора. Залишалось дочекатися морозива. З горiхами й шоколадом.

Поетовi дiстався двiстi другий.

Про таемничий пострiл, що зiпсував валiзу, а якби не пiстолет, то й речi гардеробу, домовились поки мовчати.

Примостивши невеликий скарб, Лисиця втомлено впав у «пiдкову» крiсла. Нарештi. Можна трошки розслабитись. Де не взявся й почав налягати сон. Сильним i пiдступним удавом виповз iз-пiд крiсла i враз обвив кiлькома залiзними кiльцями. Й не ворухнутись. Богдан не вiд того, щоб i пiддатися. Та в дверi як на лихо постукали. І сон мов рукою зняло. Пiдвiвся й роздратовано рушив вiдчиняти.

Тейлор.

– Заходьте, – стримано мовив Богдан.

– Пробачте, що турбую, – почав заходячи поет, – але в мене – цiкавi новини. Щойно по телевiзору виступав слiдчий у справi отоi мiльйонеровоi доньки, Пенелопи Димитрiадiс, чи як там ii… Ви мали рацiю. Дiвчина ночувала в готелi з коханцем. Але все складнiше, нiж ви передбачали. Пенелопин плейбой намовив ii утекти з ним до Штатiв. Дiвчина прихопила всi своi прикраси.