Листи до полковника

А плiтки колег та сусiдiв якось переживу. І ще: я не люблю Зрiз. У вашому досье мае бути записано.

У чому безсумнiвна перевага демократii над диктатурою: мiсцевих спецслужб можна не боятися. Просто чиновницька iнстанцiя, нудна й нелогiчна, iнколи до абсурду, здатна чи не до iстерики розгойдати нерви, – але абсолютно безпечна для життя. Добре, що вони ходять у цивiльному, а не в лiлових строях. Добре, що iм можна висловити бодай найменшу частину необхiдного з точки зору здорового глузду. І спокiйно пiти геть.

Вона пiдвелася й сперлася долонями на стiл, дивлячись на цивiла понад монiтором:

– На все добре.

Ще раз дякую за допомогу з органiзацii поховання. Сподiваюся, там i побачимося.

– Так-так, звичайно, панi Ро… Анчарова. Вам повiдомлять.

Їi лiва рука майже торкалася тезелiтовоi рамки. Перед тим, як випростатися, Ева розвернула фотографiю до себе: хай розумiе як хоче. Побачила панiю опасистоi зовнiшностi i двох вгодованих пацанiв вiком десь на другий-третiй i сьомий-восьмий класи. Аякже. А якщо кабiнет iнший – то i в тому, першому, приблизно таке ж фото на столi.

…Вона вийшла надвiр. Пiсля добре кондицiйованого кабiнету було не по-червневому задушливо й парко; мабуть, буде гроза. На вулицi – вiддаленiй вiд центру i тому завжди малолюднiй – нiкого; запиленою дорогою прогуркотiв самотнiй драндулет. Ева уявила собi хижу зграю журналiстiв, якi мали б тинятися тут, очiкуючи на неi; нервово посмiхнулася. Який Лiловий полковник? Кому цiкавi учорашнi новини?.. кому вона потрiбна?

Над асфальтом висiло гаряче марево.

Важке, нiби чийсь погляд.

Драстуй, татку!

У мене все гаразд. Ми переiхали в лiтню резеденцiю. Це такий невеликий замок, зате бiля моря. Чому Роза не дозволяе менi купатися? Вона каже шторм. А пажi все одно купаються! Шторм дуже гарний. Бiлi-бiлi хвилi по всьому морю. Море також гарне. А Драго боiться. Я його просила полiтати над хвилями, а вiн не хоче. Каже що намочить крила i впаде. Але ж можна лiтати високо!

Менi подарували воднi крила! Красивi, бiлi, великi, з перами, тiльки важкi.

Вони працюють вiд сонця. Якщо я гарно навчуся, буду переганяти Драго просто по водi! Але треба щоб став штиль. Я сиджу на мурi фортецi, дивлюся й чекаю. І пишу тобi листа.

Мало не забула бо Роза буде сварити. Екзамени я склала добре. Сеньйор Рiчес сказав у мене великi здiбностi, особливо до мов. А тепер у мене канiкули й можна не вчитися.

Чому ти до мене не приiжджаеш? Тiльки не пиши що в тебе справи. У мене теж справи.