Проект «Міссурі»

Гусiнь на дорозi остаточно здохла. Алiна проминула дзеркальнi вiтрини кiлькох бутiкiв – ii власна фiгура переконливо вигравала порiвняно з манекенами – i сповiльнила кроки бiля скляних дверей «Двох калорiй». Є сенс щось з’iсти: до буфету в офiсi ще далеко, а на презентацii культурного проекту в будь-якому випадку не слiд очiкувати солiдного фуршету. Вона посмiхнулася. Чоловiк пропонував поснiдати вдома, по-сiмейному, – але особисто iй «сiмейноi» кави цiлком вистачило. Останнiм часом вони й так надто часто бачилися з Андрiем.

У «Двох калорiях» було прохолодно й по-дiловому затишно. Алiна замовила снiданок № 18 i – чи не занадто для сьогоднiшнього ранку?.. бiс iз ним, – ще одну каву. До речi, мережу цих ресторанчикiв також тримала ii колишня сокурсниця, котра за кiлька рокiв здоровоi конкуренцii звела до мiнiмуму iснування в мiстi iнших точок швидкого харчування. Алiна посмiхнулася: якось раз, ще на першому курсi, вона заскочила цю панiйку за милуванням крiзь скло потойбiчним красивим життям «Макдональдса».

Дiвчинка з провiнцii, що любить гарно попоiсти. Як ii звали? Олена? Наталка?.. забула; але в списку вона е.

Дещо змiнилося з того часу. Й дещо – таки завдяки випускникам «Мiссурi», в чиiх руках потихеньку концентруеться Майбутне у виглядi керiвних посад в найрiзноманiтнiших сферах.

Список прiзвищ дивися у розширенiй версii передвиборчоi програми кандидата в Президенти Андрiя Багалiя. Алiна сама складала цей список, якомога виграшнiше розташовуючи в ньому iмена й посади. Статистика утворилася непогана; зрештою, Андрiй серйозно зацiкавився iдеею зробити фiшкою виборчоi кампанii не свое бунтарське минуле, а саме навчання в iнститутi.

Лiберал-соцiалiстка Анька Гроссман – на курс молодша за Андрiя й, вiдповiдно, старша за Алiну, – кажуть, вже встигла висмiяти iхню тактику в певних колах. Ну, i як тут втриматися од цитати про те, хто смiеться останнiм?

Вона сьорбнула кави. Дiвчата з «Двох калорiй», на вiдмiну од Люби, вмiли ii варити.

За вiкном рухалися люди й стояли машини; пiд стовбурами дерев, ув’язнених в шестиграннi камери-одиночки, виднiла по-яблучному зелена трава.

Нижню гiлляку найближчого дерева вже хтось прикрасив склянкою, на якiй виднiла символiка «Двох калорiй». Звичайнiсiнька середньостатистична весна, – якщо не зважати на уривок агiтацiйного плаката за Миколаенка, що валявся пiд тим-таки деревом. Але й вибори – рiч ординарна.

П’ятнадцять рокiв тому студентам з «Мiссурi» брехали, що саме вони змiнять свiт.