Чужі сни

В цьому не було нiчого дивного, i за подружньою вiрнiстю Давидових не крилися жахливi клятви чи страх перед огидними сценами ревнощiв. Нi ревнощi, нi клятви нiколи й нiкого не зробили зразковим подружжям. Можливо, справа була в хiмii тiл. Чи у фiзiологii. Чи ще у чомусь iншому – хто мiг це знати напевне? Вони пiдходили одне одному, як ключ до замка, коли вживати банальне до неможливостi, але перевiрене вiками порiвняння. Заяложенi порiвняння найчастiше бувають убивчо точними – це знае кожен, хто у своему життi написав хоча б абзац.

Давидови навiть не намагалися розiбратись у сутi взаемного потягу, яке вiдчували одне до одного з першоi хвилини знайомства, а без витiвок, iз задоволенням користувалися його плодами. Їм подобалося займатися коханням, i багато проблем, якi неминуче виникають у подружжя i в першi роки шлюбу, i (нiде правди дiти) в наступнi, вони вважали за краще розв’язувати саме в постiльних битвах, а не кидаючись посудом. Можливо, це було нерозумно, але допомагало.

Так, йому снилась якась дiвчина. Ну то й що? Вiн узагалi був iншою людиною в тому свiтi. Як його називають? Паралель? Ця дiвчинка з гострими лопатками назвала його Кiр. Кiр – це Кирило. Боже мiй, який же реальний був свiт! Цей мертвий голуб за вiкном. Розпечене сине небо на смерканнi…

Це було прекрасно! Щойно там, у душовiй кабiнi, кричала ця дiвчинка. У неi було два оргазми – вiд сексу з ним i вiд сексу з водою.

Але яка, в бiса, рiзниця?

У головi в Дениса щось клацнуло, й образи сну померкли, але зовсiм не зникли. Нiби невидимий оператор майстерно плавно перевiв фокус iз заднього на переднiй план, перетворивши тривожне вiдчуття роздвоеностi на чудово нечiтке боке[2 - Боке (вiд яп. боке – розмитiсть, нечiткiсть) – термiн, який описуе суб’ективнi художнi достоiнства частини зображення, що опинилося не у фокусi на фотографii. На багатьох зображеннях тло розмиваеться фотографом навмисно, для вiзуального видiлення головного об’екта зйомки.

].

Вiн був тут i зараз. За вiкнами плескотав океан. Вiтерець вривався у прочиненi вiкна i грався з легким тюлем балдахiна.

Карина закусила губу. Голова ii закинулася, спина напружилася натягнутим луком, i тятива всерединi ii стегон вже дзвенiла вiд напруження, готова луснути будь-якоi митi.

Вiн обожнював цi митi.