Чужі сни

– Назвiться за формою i поставте запитання ще раз, – наказав Кирило стримано.

«Пуголовок» пiдвiвся i виявився зовсiм невеликого росту, але дуже широкий, буквально квадратний, причому без ознак розвиненоi мускулатури.

Цiкаво, подумав Давидов, як його дресирували? Чи можна взагалi розвинути бойовi рефлекси за мiсяць у такому детренованому тiлi, причому до такоi мiри, щоб вони закарбувалися у подсвiдомостi й переносилися разом iз матрицею при джампi?

– Джампер Кунiцин, – повiдомив «пуголовок».

– Що вiдбуваеться з iншими 10% джамперiв пiсля загибелi тiла-приймача, пане джамп-майстер?

Кирило знизав плечима.

– Статистика сумна. Матрицi повертаються в наш свiт, але для джампера це гарантоване безумство, як i при перевищеннi лiмiту стрибкiв. Мушу сказати, було кiлька випадкiв, коли повернення пройшло вiдносно благополучно. Щоправда, через деякий час джампери померли – хто вiд розриву серця, хто вiд недiагностованоi пухлини мозку, хто вiд недостатностi нирок, печiнки або ще чогось… Зв’язати цi смертi iз загибеллю тiл-приймачiв безпосередньо не можна, але я, наприклад, не потребую доказiв такого зв’язку.

Судячи з того, з яким виразом обличчя Кунiцин сiв на мiсце, вiдповiдь Давидова йому оптимiзму не додала.

– Тепер про те, що таке Серединний свiт, або Зеро, i чому саме в ньому ми воюемо з нашим основним ворогом – Паралеллю-2…

Давидов повернувся до бiлого глянцю пластиковоi дошки i провiв на нiй маркером три вертикальнi паралельнi лiнii.

– Земля – це не тiльки кам’яна куля з рiдким розплавленим ядром, що летить по орбiтi навколо Сонця з божевiльною швидкiстю. Як з’ясувалося нещодавно, наш свiт улаштований куди як складнiше. Земля – наша батькiвщина, наша планета, справдi рухаеться по своiй орбiтi навколо Сонця. Але насправдi навколо Сонця крутяться iще два паралельних свiти.

Вiн акуратно пронумерував лiнii на малюнку.

– Наш свiт – це Паралель-1. Чужий свiт – це Паралель-2. Як бачите, вони перебувають по рiзнi боки вiд центральноi лiнii i, якщо вiрити нашим ученим, не можуть спiлкуватися мiж собою.

Мiж ними розташований Серединний свiт, вiн же – Паралель Нуль, або Зеро, за нашим професiйним сленгом, для стислостi. Зеро роздiляе наш всесвiт i всесвiт наших ворогiв надiйнiше, нiж бетонна загороджувальна стiна. І ми, й вони можемо взаемодiяти iз Серединним свiтом, але ходити один до одного в гостi нам заборонено самою природою.