Чужі сни

За iдеею, така конструкцiя свiтобудови мусить заступати наш всесвiт вiд неприемностей, але насправдi…

Вiн пройшовся повз дошку з намальованим «тризубом» i зупинився бiля вiкна, заклавши руки за спину.

– Насправдi, – вiв далi Давидов, дивлячись на те, як розгоряеться нiчними вогнями Сiтi, прокидаючись пiсля денного зацiпенiння, – все складнiше i гiрше. Вже не знаю, кому належить know-how, але той, хто придумав таку систему, мав своерiдне почуття гумору i явно тямив у збоченнях.

Аудиторiею прокотився стриманий смiшок.

Слово «збочення» скорiш за все було зрозумiле всiм присутнiм: вiд колишнiх в’язнiв до «пуголовкiв».

– Рiч у тiм, – сказав Кирило, i голос його прозвучав так, що всi у навчальному класi затихли, як за помахом чарiвноi палич-ки, – що Паралелi впливають одна на одну. Уявiть собi сполученi посудини…

Вiн ступив до дошки i кiлькома помахами маркера зобразив популярний малюнок iз пiдручника фiзики.

– Мiж Паралелями немае рiвноваги, i те, чого бракуе в нашому свiтi, в надлишку е у них.

Вода в iхньому свiтi перетворюеться в нашому свiтi на пустелю, iхнiй холод – це наша спека… Ну i так далi…

– І навпаки? – запитав джампер Сотников i тут же, озирнувшись, виправився: – Пане джамп-майстер!

– І навпаки, курсанте… – пiдтвердив Давидов. – Хоча те, що я вам розповiдаю, – колишня чиста теорiя, щоправда, тепер уже пiдтверджена практикою останнiх двадцяти рокiв. Нiхто з нашого свiту нiколи не був у свiтi Паралелi-2. Я не фiзик, не джамп-теоретик i не зможу пояснити, чому все вiдбуваеться так, а не iнакше, i чому пiдвищення температури в нашому свiтi мае викликати вiдповiдне зниження температури у свiтi наших ворогiв.

Я навiть не можу з упевненiстю стверджувати, що все саме так, як говорять ученi. Я суджу за результатами. Уже не пам’ятаю, хто сказав у позаминулому столiттi, що практика – критерiй iстини…

Вiн повернувся, оглядаючи спрямованi на нього очi, пробiгся поглядом по обличчях.

– Незнайомi деяким слова пояснять вашi товаришi, але, як я обiцяв, пiзнiше.

Тепер головне, панове курсанти… Далi пiде те, заради чого з вас узяли розписки, те, заради чого ви присягали i зiбранi тут. Ось уже двадцять рокiв ми ведемо вiйну з Паралеллю-2, але вiйна ця проходить не на iхнiй i не на нашiй територii: поле бою – Свiт Зеро, i вiдбуваеться це тому, що нашi три свiти зв’язанi один iз одним мережею силових полiв, так званих спиць i джгутiв. Мiж джгутами i спицями е рiзниця, але зараз ми не будемо на нiй зупинятись.