Чужі сни

Вiд принесених iз бару чашок пахло, як i мае пахнути вiд справжньоi кави – гiрким i гарячим, як сонце, збадьорливим ароматом.

– Ваша кава, сеньйоро! Будь ласка, сеньйоре…

– Дякуемо. У вас е газети англiйською? – запитав Давидов, якому було лiньки йти в бунгало за айпадом.

– Звичайно, е, сеньйоре! Ми надаемо гостям пресу! Вам американськi газети? Чи мiсцевi?

Офiцiант говорив правильно, по-американськи – «рикаючи» на лiтерi «р».

– Та все одно якi, будь-якi, але не iспанською. Вас як звати?

– Аурелiо, сеньйоре…

– Скажiть, Аурелiо, а що всi обговорюють? Що сталося? – втрутилася Карина, смакуючи перший ковток обпалюючого напою.

– Як? – щиро здивувався офiцiант. – Ви не чули, сеньйоро? Ще вночi цю новину почали передавати по всiх каналах! Це головна подiя…

– Ми пiзно прилетiли, – перебив його Денис. – То що за подiя?

– Жахлива подiя, сеньйоре! Страшна трагедiя! Учора сталося цунамi на сходi Гаiтi, на Кубi та в Пуерто-Рико. Кажуть, маленькi острови накрило повнiстю.

– Цунамi? – перепитала Карина. – Тут, на Карибах? Але в Атлантицi та Карибському морi не бувае цунамi…

– Не буду сперечатися, сеньйоро, – офiцiант закивав, його явно лякало невдоволення клiентiв. Вiн був простакуватим старанним хлопцем i зовсiм не хотiв, аби його звiльнили за довгий язик. З постояльцями готелю слiд бути якомога чемнiшим. – Мабуть, зазвичай не бувае, але це було… Я принесу газети, i ви все прочитаете! Можливо, я щось наплутав, але у новинах повiдомляли про тисячi загиблих.

– Нас якраз трясло незадовго до цього, – сказав Давидов по-росiйськи, звертаючись до дружини, поки Аурелiо, збиваючись на бiг, заквапився до стiйки з газетами. – І ми летiли над Карибами. От дiдько… Ми, напевне, пролiтали над епiцентром!

– Облиш, Денисе! Ну який стосунок мае турбулентнiсть на висотi десяти кiлометрiв до землетрусу? Де маеток, а де повiнь?

Давидов знизав плечима.

– А раптом там як наслiдок виник ураган? Або магнiтнi збурення? Що ми взагалi знаемо про сильнi катаклiзми? Пригадай, як били блискавки, поки ми летiли! І щодо цунамi, ти, кара мiа, не маеш рацii. Бували цунамi в Атлантицi. Лiсабон, наприклад, змило в серединi XVIII столiття. Цунамi може бути всюди, навiть на Чорному морi – був би землетрус потужний i рельеф дна пiдхожий.