Сліпота

Там був старий iз чорною пов’язкою на оцi, хлопчик, який здавався зизооким, супроводжуваний жiнкою, мабуть, своею матiр’ю, молода дiвчина в чорних окулярах, ще двi особи, якi не мали видимих порушень зору, але там не було жодного слiпого, слiпi до офтальмолога не ходять. Дружина пiдвела чоловiка до вiльного крiсла i, щоб не займати мiсця, залишилася стояти з ним поруч, Доведеться нам почекати, прошепотiла вона йому на вухо, й вiн одразу зрозумiв, чому iм доведеться чекати, бо почув голоси присутнiх тут людей, i його зненацька опанувала нова тривога, вiн подумав, що чим довше лiкар затримаеться з його оглядом, тим глибшою стане його слiпота й, можливо, навiть зробиться невилiковною, незворотною.

Вiн неспокiйно заворушився у крiслi, хотiв був подiлитися своiми побоюваннями з дружиною, але в цю мить дверi вiдчинилися й сестра сказала, подивившись на них, Сеньйоре i сеньйоро, проходьте, будь ласка, а тодi обернулася до iнших пацiентiв, Так розпорядився сеньйор доктор, бо йдеться про випадок термiновий. Мати зизоокого хлопчика запротестувала, мовляв, порядок е порядком, i вона перша в черзi, й чекае вже бiльше години. Іншi пацiенти пiдтримали ii пошепки, але жоден iз них i навiть вона сама не стали наполягати надто активно, аби лiкар не розгнiвався на iхне нахабство й потiм не примусив iх чекати значно довше. Старий iз чорною пов’язкою на оцi виявив великодушну поступливiсть, Пропустiмо цього бiдолаху, схоже, йому набагато гiрше, нiж будь-кому з нас. Слiпий не почув його слiв, бо вони вже зайшли до кабiнету лiкаря i його дружина сказала, Я дуже вдячна вам за вашу добрiсть, сеньйоре доктор, рiч у тому, що мiй чоловiк, i тут вона урвала мову, бо насправдi до пуття не знала, що ж iз ним таке сталося, знала тiльки, що чоловiк ослiп i що у нього вкрали автомобiль. Лiкар сказав, Сiдайте, будь ласка, сам допомiг пацiентовi влаштуватися, а потiм, доторкнувшись до його руки, звернувся безпосередньо до нього, Розкажiть менi, що з вами сталося. Слiпий йому розповiв, що, сидячи в машинi й чекаючи, коли на свiтлофорi зникне червоний сигнал, несподiвано виявив, що нiчого не бачить, що потiм кiлькоро людей пiдбiгли допомогти йому, що якась жiнка, вже лiтнього вiку, судячи з ii голосу, сказала, що його стан пояснюеться нервами, а потiм якийсь чоловiк привiз його додому, бо сам вiн не змiг би дати раду своiй машинi, Я бачив усе бiлим, сеньйоре доктор. Вiн не згадав про крадiжку автомобiля.