Сліпота

Вони йшли дуже повiльно, слiпий, боячись упасти, волочив ноги, але це примушувало його спотикатися в найменших заглибинах тротуару, Потерпiть трохи, ми вже майже прийшли, промурмотiв той, хто його проводжав, а коли вони пройшли трохи далi, то запитав, Ви маете когось удома, хто доглянув би за вами, й слiпий йому вiдповiв, Не знаю, моя дружина, певно, ще не прийшла з роботи, я сьогоднi вирiшив покинути свою службу трохи ранiше, й ось зi мною сталося таке лихо, Воно минеться, не сумнiвайтеся, я нiколи не чув, щоб хтось ослiп так раптово, А я ще похвалявся, що не ношу окулярiв, вони менi нiколи не були потрiбнi, Ось бачите, як воно бувае.

Вони вже пiдiйшли до дверей багатоквартирного будинку, двi жiнки з цiкавiстю дивилися, як iхнього сусiда ведуть за руку, але жоднiй iз них не спало на думку запитати, У вас щось сталося з очима, а вiн би в такому разi мiг вiдповiсти iм, Атож, я, схоже, втопився в молочному морi. Коли вони вже увiйшли до будинку, слiпий сказав, Дуже вам дякую, пробачте що вiдiрвав вас вiд ваших справ, тепер я сам якось дам собi раду, Нi, я пiдiймуся з вами, я не матиму спокою, якщо покину вас тут. Вони вдвох увiйшли до тiсного лiфта, На який поверх iхати, На третiй, ви собi уявити не можете, який я вам вдячний, Не дякуйте менi, сьогоднi ви, завтра я, Атож, ви маете слушнiсть. Лiфт зупинився, вони вийшли на майданчик сходiв, Ви хочете, щоб я вам допомiг вiдчинити дверi, Дякую, але сподiваюся, що можу зробити це сам. Слiпий дiстав iз кишенi невеличку в’язку ключiв, обмацав iх одного за одним i сказав, Ось цей мае бути, й, намацавши отвiр у замку пучками двох пальцiв лiвоi руки, спробував правою вiдчинити дверi, Нi, це не той ключ, Дозвольте глянути, я вам допоможу. Дверi вiдчинилися пiсля третьоi спроби. Тодi слiпий запитав, звертаючись у помешкання, Ти тут. Нiхто йому не вiдповiв, Як я був i подумав, вона ще не прийшла з роботи. Витягши перед собою руки й обмацуючи стiни, вiн пройшов коридором, потiм обережно обернув обличчя в той бiк, де мав стояти той, хто його привiв, Як я зможу вам вiддячити, запитав вiн, Я зробив не бiльше, анiж вимагав вiд мене обов’язок, сказав добрий самарянин, нема чого дякувати менi. Я хочу переконатися в тому, що ви добре розташувалися, скласти вам компанiю, доки прийде ваша дружина.