Все тільки починається

Це ж треба стiльки всього заповнити, а ще нiк вигадати i найголовнiше – знайти цiкавi екземпляри для подруги. Це за умови, що вдасться якось зрозумiти, хто ж з них замаскований олiгарх. Хоча Леся все одно сумнiвалася, що подруга вмовляе ii лише заради цього. Їi пояснення здавалось правдоподiбним i якби не маленький неспокiйний хробачок у Лесинiй головi, вона б вже давно погодилась, лиш би Ярина перестала виносити iй мозок.

– Добре, тiльки каву доп’ю.

Фокса; 22 роки; неодружена; люблю блюз, шоколадне морозиво i latte; шукаю цiкавого спiврозмовника; зустрiчi та iнтим не пропонувати.

– Так може бути?

– Супер. Зразу видно – писала скромниця. Фотку додай.

– Нащо? Ми так не домовлялись.

– Ти думаеш без фотки хтось напише? Лесь, в тебе ж е така маленька, гарненька, там де ми в лiсi, пам’ятаеш? Ти з деревом обнiмаешся – якраз те, що треба.

– Яра, а ти впевнена, що воно менi боком не вилiзе?

– Та чого ти так хвилюешся? Крiм нас нiхто не дiзнаеться.

Лесю раптом осяяло:

– Слухай, а чого б твою фотку не поставити, якщо для тебе шукаемо?

– А якщо тобi хтось сподобаеться, як ти поясниш?

– Нiяк, бо я не збираюсь нi з ким зустрiчатись.

– А раптом?

– Яра, ми так не домовлялись…

Ярина картинно закотила очi i зiтхнула.

– Лесь, ну ти, чесне слово, як тодi. Просто визнай, що боiшся i замнемо тему.

– Ага, з тобою замнеш.

Леся читала. Емiль Золя, «Дамське щастя». Перечитувала втрете. І кожного разу намагалась зрозумiти, що ii так вабить у цьому творi i чому щоразу здаеться, наче вона щось пропустила.

От тiльки сьогоднi читання не йшло i вона злилась на подругу i на себе.

Коли Ярина починала нити, легше було погодитись зразу, бо вона все одно доконае. Але як тiльки подруга пiшла, Леся вимкнула ноутбук i зайнялась справами. Роботи завжди багато, якщо ii навмисне пошукати: витерла пилюку на поличках i на книжках; перебрала гардероб; пiдготувала зошити i пiдручники, щоб в останнiй день не морочити собi голову i на останок помила вiкна.

Кава, обiд, покупки, ще безлiч дрiбних справ – i до вечора вона почувалась такою втомленою, що мрiяла лише про гарячу ванну iз м’ятною олiею i книжку.

Леся занурилась у ароматну ванну, вiдкрила книжку i тут прийшло воно – роздратування. Леся зрозумiла, що iй дико цiкаво, чи хтось написав, що написав i скiльки взагалi дивилось ii анкету. Вона злилась на себе за цю цiкавiсть, але вже не могла зупинитись.