Все тільки починається

Наче караючи себе, вона прочитала ще двi сторiнки, повiльно встала з ванни, так само повiльно витерлась i намастила тiло бальзамом. На кухнi зробила велике горнятко чаю i повiльно пiшла у кiмнату.

А всерединi в неi дико верещало i вже десять разiв добiгло до ноутбука i назад вмираюче з цiкавостi ii друге я.

Екран привiтав ii заставкою iз накачаною фiтнес-дiвою i пiдписом: «Працюй над собою. Нiхто з першого погляду не закохаеться у твiй багатий внутрiшнiй свiт».

– От саме нагода спочатку внутрiшнiй свiт представити.

Так! Якщо нiхто не написав – зразу видаляю i пошлю Ярину лiсом.

Сто тридцять чотири повiдомлення.

Леся оторопiло дивилась на екран i розумiла, що радiе. Ще доби не минула, а лiчильник повiдомлень зашкалюе. Але як тiльки почала переглядати, радiсть змiнилась злiстю i роздратуванням. Із першоi пiвсотнi залишила лише чотирьох, решта пiшли у чорний список. Інтим пропонували – i просто так, i за грошi, причому i iй, i з неi.

– Бувають же такi придурки… І на цьому сайтi Оксана знайшла нормального мужика? А Ярина шукае законспiрованого принца? Жесть! Як я дала намовитись? Та ж тут навiть просто поспiлкуватись нема з ким!

Але попри злiсть вона i далi переглядала повiдомлення: якщо вже видаляти анкету, то треба набратись отрути i грунтовно пояснити Яринi, чому вона не братиме у цьому участi.

«А тобi пасуе нiк»

Леся спiткнулась об речення. Як не дивно, але вiн единий, хто помiтив зв’язок мiж нiком i ii рудим волоссям.

«Дякую»

Вiдповiдi не було, значок «онлайн» не моргае, отже вiн не на сайтi i можна швиденько переглянути його профiль, суто з цiкавостi – а раптом це екземпляр для Ярини.

Мрiйник, 25 рокiв; неодружений; люблю мiцну каву, чорний шоколад i осiннiй лiс; шукаю спорiднену душу з родзинкою i перцем.

Леся усмiхнулась: цiкаво, з гумором i нахабно. Вона просто не змогла втриматись вiд колючки:

«Цiкавий суповий набiр)))»

Майже миттево iй стало незручно – це ж вона зачiпае його, дае привiд знов написати.

Хоча зi старту все так i задумано, вона почувалась, наче робить щось погане. А ще вдень переконувала себе, що все нормально i це розвага, про яку нiхто не дiзнаеться.

А тодi вона побачила фото i завмерла – щось невловимо знайоме було у його посмiшцi, так, наче вона вже бачила ii ранiше… І погляд ледь примружених проти сонця очей, i дерева за його спиною…

«Я вiрю, що iснуе iдеальна жiнка, призначена саме менi.