На нашем сайте вы можете читать онлайн «Справи земні». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Знания и навыки, Изучение языков, Иностранные языки. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Справи земні

Автор
Дата выхода
22 ноября 2016
Краткое содержание книги Справи земні, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Справи земні. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Зоряна Зінь) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Збірка «Справи земні» про буденне життя, про речі, що оточують нас. Часом ми не завважуємо того як живемо. Життя минає, стираються події, котрі творять саме життя і своє, і чуже. Важко усвідомити те, що навколо нас, це ми самі. У кожного свій біль, своя Голгофа. Чи ти ще зовсім юна особа («Сонячні зайчики», «»Тіні ночі», «Білий метелик») й світ тебе не розуміє, чи ти не розумієш того світу, який навколо тебе. Життя прекрасне, скільки б не було тобі років варто йти до своєї мети («Справи земні», «Королева», «Фейс контроль», «Відьма», «Дарусині дзвіночки»). Коли втрачаєш віру у себе, у навколишній світ, коли біль душі стає нестерпним варто пам’ятати, що людина має велику місію у цьому шаленому світі, котру необхідно виконати, якщо не ти, то хто («Чубарики», «Покручі», «Чужа кістка»)? Ніколи не забувати свого коріння, історії свого народу, бо той народ – це ми і це наша історія (« «Солодка картопля», «Сам на сам із світом», «Копали картоплю», „Карлики починають і …”). У гонитві за щастям втрачаємо його («Пташечка»). Збірка про жіночу долю, про вміння знайти свою власну стежку у житті, про те, як не втратити себе самого й зберегти у собі людяність.
Справи земні читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Справи земні без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
«Добре, що мамка корову продала, а грошей не потратила! Добре! Тепер нехай шукають вiтра в полi! Не верну! Не верну, нехай iншi жиют там! Нехай iнших товчут i до роботи заставляют!»
Сонце било в очi, примружившись, читала вивiски на вiтринах «Дiамант», «Снiжинка», «Продукти», «Спорттовари», «Дитячий свiт», «Інтурист». Скiльки тут усього! Вулицi стали оживати, наповнилися галасом. Хто спiшив на роботу, хто на базар, iншi поспiшали на навчання. Ох i приiхало по ту науку! А що та наука! Он, Ганька Максимова вивчилася i у школi вчителюе! Зранку худобу порае, вдень iз шмаркачами возиться, вчить доброму i вiчному, а по обiдi не гiрш сiльськоi баби вигляда: хустка пiд бороду, язик на бороду i по городах, як крiт, риеться до вечора.
Бризки фонтану грали на сонцi рiзнокольоровими барвами. Торкнула несмiливо тоту красу, пiдставила тоненького пальчика i од лоскоту щиро засмiялася. Заграли звабливо ямки бiля губ, уста повнi й соковитi, тугi, невицiлуванi. Подалася далi. На перехрестi звернула у бiчну вуличку, так легше не заблукати, повернула навпроти фонтану, отож не загубиться.
– Дядечку, чи не знаете, де тут можна поiсти? – це питання виводить чоловiка з блаженства.
– Йди просто, а вкiнцi алеi, з лiвого боку, побачиш столову, – невдоволено проказав, аякже, зруйнували його свiт. Нема такого, щоб дати чоловiку помрiяти, не-е! Сплюнув пiд ноги, вiника до рук i ну мести оте осоружне листя, що тихим дощем опада на землю.





