Мазепа. Історичні картини

], – на кошти мецената Кракiвськоi академii Новодворського. Товаришував йому тодi майбутнiй полковник артилерii Мартин Кетський. Ще у 1655 роцi вiн брав участь у вiйнi зi шведами, тож можна припустити, що Мазепа вже тодi мав до них симпатii. Те, що його легковажна натура проявилася дуже рано, можна судити з поради батька синовi, що той повинен «навчитися поводженню у наших колах польського двора, а не чинити усiлякi неподобства по корчмах».

Найдавнiше свiдчення сучасника про Мазепу знаходимо у мемуарах поляка Пасека[29 - За дослiдженнями І.

 Борщака, на основi листування П. Орлика зi своiм сином Григорiем з великою вiрогiднiстю можемо вважати, що Мазепа деякий час був в Італii та Нiмеччинi.]. Ян Пасек залишив страшенно цiкавi рукописнi спогади про своi пригоди пiд час вiйни та у мирний час (вiн був, мiж iншим, разом з вiйськами Чарнецького у Данii в 1659 роцi – див. чудовий датський переклад Станiслава Рошнецького «Поляки у Данii»), де двiчi згадуе Мазепу. Мазепа тодi (пiсля 1659 року) служив камергером, або ж ад’ютантом, при дворi польського короля i, судячи зi слiв Яна Казимира[30 - Пасек Ян, сучасник Мазепи, його ворог. За словами І. Борщака, це був «паливода Із письменницьким хистом, фанатичний, брутальний i жорстокий». Мемуари Пасека е дуже необ’ективним, упередженим джерелом щодо особи молодого Мазепи.], здобув собi там симпатiю: «Зважаючи на його спритнiсть, ми можемо сподiватися, що батькiвщина свого часу ще почуе про нього». У першому випадку (було це у 1661 роцi, коли Пасековi сповнився 31 рiк) Мазепа, який перебував тодi разом з королем у Гродно, звинуватив Пасека у зрадi, i це звинувачення не було необгрунтованим, бо Пасек плекав плани переходу з королiвських вiйськ Чарнецького до опозицiйноi партii конфедератiв, та, коли конфедерати запропонували йому посаду канцлера (секретаря), вiн вiдмовився скласти присягу i справа зам’ялася. За доносом Мазепи Пасека арештували у Гродно. Та згодом його, звичайно ж, звiльнили, i вiн ще й одержав вiд короля у дарунок 500 дукатiв. З того часу Пасек затаiв зло на Мазепу, «новоспеченого шляхтича з козакiв», i тiльки чекав слушноi нагоди, щоб помститися за образу. Така нагода з’явилася через рiк, коли обидва запальнi зухвальцi зустрiлися у королiвському палацi у Варшавi. Ми подаемо тут дослiвно зображення Пасеком тiеi зустрiчi, бо воно ще й мiстить цiкавi штрихи до картини тодiшнього придворного життя, приправлене терпким i гострим гумором Пасека.

Титульна сторiнка «Спогадiв» Я. Пасека.