Мазепа. Історичні картини

Украiна, 1991, № 19, 9 травня), термiн Украiна (Вкраiна) виник iз-за злиття прийменника У (В) зi словом «край», що означало держава, батькiвщина, а власне – Русь, i нiчого спiльного зi словом «окраiна» не мае. Врештi ж, схiднi околицi Суздальськоi землi нiхто Украiною нiколи не називав. Етимологiя назви Украiна до цього часу до кiнця не з’ясована, а наведене А. Єнсеном тлумачення е тiльки однiею iз численних версiй.] довго залишалася не до кiнця вивченою. Первiсно князiвство, що утворилося на берегах Днiпра iз столицею у Киевi, називалося словом скандинавського походження – «Русь»[2 - Русь, руси, рос, родi – власна назва племенi i територii його заселення.

Вперше згадуеться у писемних джерелах пiд назвою «росомони» («розомани») у працi готського iсторика VI ст. Йордана. Плем’я жило на територii сучасного Середнього Приднiпров’я ще у 3-й чвертi першого тисячолiття нашоi ери. Отже, «Русь» е старою назвою Украiни. Киiвський лiтопис застосовуе ii до варягiв, а далi вживае назву «Русь» для означення територii полян – трикутника Киiвщини, обмеженого Днiпром, Ірпенем i Россю. Походження назви «Русь» – об’ект численних гiпотез, монографiчних дослiджень як iсторичного, так i лiнгвiстичного напрямкiв. Головнi з них:варязька (норманська) – висунута на поч. XVІІI ст. Баером, далi розвинута у працях Мiллера (1749), Кунiна (1844), Томсена (1877). Ця теорiя грунтуеться, окрiм свiдчень «Повiстi временних лiт», на варязькому, а не слов’янському характерi термiну, що, на думку авторiв, засвiдчують захiдноевропейськi, арабськi i грецькi джерела. Костянтин Багрянородний у своему трактатi (949 р.) подае назви днiпровських порогiв окремо «руською», «слов’янською» мовами. Але жодного шведського племенi, яке б мало таку назву, iсторiя не засвiдчуе, а виведення ii з фiнськоi мови вiд давньошведського слова «горег» – стерно дуже сумнiвне. Ця теорiя не з’ясовуе також вживання назви «Рос» у грецьких джерелах VІІI ст. Не може дати вiдповiдi i варязька теорiя, згiдно з якою ця назва зустрiчаеться ще у V ст. у зв’язку з нападом гуннiв 434—437 pp.;автохтонна – висунута М. Максимовичем в 1837 р. Але ii початки ведуться ще вiд Густинського лiтопису 1670 р. Вишукуеться етимологiчний зв’язок мiж назвою Русь i такими гiдронiмами, як рiчки Рось, Росава, Русна, Роставиця (О. Потебня). Варягiв ця теорiя трактуе як вiйськовi i торговi дружини не iз самих шведiв, а як рiзнонацiональнi, куди входили також i слов’яни.