Чорнобильська хроніка. Люди

Полюбивши цей край усiм серцем, зустрiвши у ньому свою долю, залишився тут надовго…

Сподобалась атомна енергетика

Маючи солiдний досвiд роботи у сферi атомноi енергетики, звiсно, що пiшов працювати на Чорнобильську атомну електростанцiю.

До посадових обов’язкiв старшого оператора реакторного цеху входило дистанцiйне керування насосними теплообмiнними установками реакторного цеху на щитi водного господарства. У пiдпорядкуваннi мав двох операторiв. Кожних двi години з метою бiльш досконалого контролю за роботою реакторного обладнання i механiзмiв за мiсцем iх розташування проводилися обходи.

Якi б не були досконалi прилади, вони не замiнять людину. Інодi виникали певнi проблеми, а iх можна виявити бiля того чи iншого агрегату. Така перевiрка доречна ще й тому, що на устаткуваннi встановленi прилади замiру, i часто саме вони бiльш точно вiдображають реальну ситуацiю. Отриманi показники заносилися операторами у спецiальну вiдомiсть.

Робота була жива, вiдповiдальна й потребувала особливоi уваги та чiткостi.

Можливо, тому й сподобалася атомна енергетика, що для молодоi людини – це було i випробування фахiвця, i тест на зрiлiсть.

Аварii на атомних електростанцiях траплялися неодноразово

Атомна енергетика у 70–80-тi роки минулого столiття була маркером економiчного розвитку краiни. Тому iй придiлялася особлива увага з боку держави. Скажiмо, запуск Ленiнградськоi АЕС (директор Муравйов Валентин Павлович) 1973 року проводили за участi найвищого керiвництва СРСР, делегацiю очолював голова Ради Мiнiстрiв СРСР Олексiй Миколайович Косигiн.

Однак траплялися i аварii. На Ленiнградськiй АЕС перша сталася у 1975 роцi. Вiд потужного гiдроудару пари температурою у 272 градусiв на 1-му блоцi розiрвало насос промiж уточного контуру. Тодi смертельнi опiки отримало трое працiвникiв. Одним iз них був мiй земляк, якого поховали у Вишньому Волочку.

А невдовзi, того ж таки 1975 року, вибухнув газгольдер витримки. Газгольдер – це вентиляцiйний лабiринт iз бетону, через який за 24 години виходить iз примiщення енергоблоку газ.

Ця система iснувала лише на Ленiнградськiй атомнiй. Газгольдер являв собою своерiдний вiдстiйник, в якому осiдае радiацiйний бруд, а труба заввишки 150 метрiв викидае вже продукти напiврозпаду в повiтря.

Аварiю спричинив водень, який потрапив у газгольдер. Десь вiдбувся викид i пройшла iскра. На щастя, вибух стався пiд час перезмiнки: одна змiна пройшла, а друга ще не вийшла, тому постраждалих не було.