На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біль і гнів. Книга 1». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біль і гнів. Книга 1

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Біль і гнів. Книга 1, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біль і гнів. Книга 1. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Їм здавалося, що минулося найстрашніше – примусова колективізація, голодомор, масові репресії. Та невдовзі наспіла чорна година – воєнне лихоліття, а на зміну одним нелюдським порядкам прийшли не менш жорстокі. Як вестиметься тарасівцям, на чий бік стануть? Автор, як і зазвичай, не береться виписувати якусь громадянську позицію, свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення. «Я писав про життя. І все», наголошував Анатолій Дімаров. А висновки має робити сам читач. «Біль і гнів» не уникнув цензорської руки, безжальних скорочень. Та навіть в урізаному варіанті був відзначений Шевченківською премією. Видавництво «Фоліо» перевидає роман, який автор повністю відновив.
Біль і гнів. Книга 1 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біль і гнів. Книга 1 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
У мiстi виросла, на селi пiвроку всього, то iй що корова, що жирафа – однаково. Найбiльше боялась, що корова буде з рогами i, не доведи Господи, на отi роги ii дитину пiддiне.
– Вам не треба буде до корови й пiдходити, Зiнаiдо Микитiвно! – вмовляла Тетяна. – Я сама коло неi поратимусь. А вам готове молоко приноситиму.
Погодилась врештi. Найбiльше вплинуло те, що свiже молоко для ii Лароньки буде краще од будь-яких лiкiв.
– Побачите, як ваша дитина поправиться! – обiцяла весело Тетяна. – І не впiзнаете!
Обидвi учительки пообiцяли дати по двiстi п’ятдесят карбованцiв.
Покладала основнi надii на чергового Мартина. Дiстала чувал ячноi дертi та з центнер кукурудзи власноi, запарювала такi вiдрища, що ледь пiднiмала. Мартин, спасибi йому, все поiдав, пухнув прямо на очах. І коли настала пора колоти – ледь виволокли iз сажа. Тетяна забилася аж у хату, щоб не чуги Мартинового передсмертного вереску – на руках же рiк тому принесла! – а нiмий ще раз допитувався на мигах: смалити паяльною лампою чи здирати шкуру? Здирати! Ходила ж комiсiя з сiльради, брала на облiк свиней, щоб хто не здумав ухилитися од здачi шкури державi, то нащо iй зайва неприемнiсть?
А згодом розкаювалась: повезла в Хоролiвку сало, та майже все й назад привезла.
– Дамочко, берiть у мене! Соломкою смалене – не паяльною лампою!.
Нюхають, кажуть зважити кiлограм, а то й бiльше. Тетянi ж хоч плач. Та гризи собi лiктi, що не послухалась нiмого.
А повернулася додому, склала сало у дiжку – хоч самi будуть iсти. І порахувала грошi, що вторгувала за м’ясо: мало. І половини не вистача до тiеi суми, що ii мала докласти Тетяна.
Що ж його робити? Позичити у когось iз колег? Навряд чи удасться.
Виручила, сама того не вiдаючи, Зiнаiда Микитiвна: сказала, що роздумала.
Так i лишилася без корови Тетяна.
Дивлячись на зажурену матiр, сини бралися ii утiшати. Андрiйко, який на молоцi й вирiс, казав, що йому того молока хай хоч i довiку не буде. Аби було сало, оте, що мама не спродала.







