На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка. Їх не оминули жорна примусової колективізації, голодомору, репресій і найчорніша година – воєнне лихоліття. Урізноманітнюють тему становлення тоталітарного совка інші повісті та оповідання. У цих творів нелегка доля: їх або не друкували – скажімо, «Чорний ворон» двадцять років пролежав у письменницькому столі й уперше вийшов англійською мовою в Австралії, або щедро нівечила цензорська рука. Ба більше: щоб вони нарешті побачили світ навіть у такому вигляді, авторові доводилося спотворювати текст ідеологічними нісенітницями. «Отож і довелося реставрувати цю повість, відновлюючи вирубані нещадно епізоди, що дихали правдою», написав у передмові до «Сина капітана» Анатолій Дімаров. Видавництво «Фоліо» перевидає твори, які автор повністю відновив.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Занудливий клубок пiдкотив пiд горло Приходьковi, навiть Гайдук здригнувся, шомполи хвиськали й хвиськали, мов у машинi. Бородай щоразу болiсно скрикував, а комендант аж ногою притупував, рахуючи голосно удари.
– Фiр унд цванцiг… Фюнф унд цванцiг!.. – І з неприхованим жалем: – Г’енуг!
Захеканi солдати опустили шомполи, i з шомполiв одразу ж почала скапувати кров. Тi, що сидiли на Даньковi, звелися, стали обчищати мундири: бризкало аж на них. Данько ж все ще лежав непорушний, лише посiчена, геть закривавлена спина дрiбно тремтiла.
– Пiдведiть його! – наказав комендант.
Солдати пiдхопили Данька, одiрвали од землi. Сорочка опустилася донизу, закриваючи спину, штани ж упали на землю, i Данькова голизна засвiтила комендантовi в очi.
– Одягнися! – бридливо гукнув комендант.
Данько й не поворухнувся: довгi руки його обламано повисли вздовж тулуба, набрякле обличчя спотворилось болем, кров’ю налитi очi дивились безтямно. Вiн зараз навряд чи що й розумiв.
– Одягнiть цього йолопа! – заволав комендант, мов заведений, i солдати взялися натягати на Данька штани.
Коли Данько був споряджений, комендант знов заспокоiвся. Засунув правицю за ремiнь, обличчя його стало поважне й урочисте, мов на молитвi.
– Надiюся, ти добре засвоiв науку. Нiмецький закон строгий, але справедливий. Ми суворо караемо ледарiв i заохочуемо кожного, хто чесно працюе на велику Нiмеччину… А тепер можеш iти…
Вiн уже майже приязно дивився на Бородая, який удостоiвся нiмецькоi науки.
– Ну, йди вже, йди, – додав нетерпляче, бо сторож, здаеться, й не думав рушати з мiсця.
І тут досi застигле обличчя Данькове заворушилося. Вiн повiв очима праворуч, повiв лiворуч, хрипко спитав:
– А де мiй цiпок?
– Вас iст дас – цьiпок? – запитав комендант.
Гайдук пояснив.
– О-о, цьiпок!.. Дерев’яний гвинтiвка!.. Ти е хороший сторож, якщо не забув про гвинтiвка!.. Льойтнант Грабке! Дайте йому цьiпок й одвезiть на машинi додому! До його добрий матка.
Так Данько Бородай сподобився ще раз прокататися в нiмецькiй машинi.
Комендант же ще довго варив воду з Приходька й Гайдука, читав довжелезну нотацiю: як треба привчати тубiльне населення до нiмецького порядку. Пiд кiнець навiть Приходьковi стало зводити щелепи – так хотiлося позiхнути, а Гайдук, той i зовсiм насупився.







