На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка. Їх не оминули жорна примусової колективізації, голодомору, репресій і найчорніша година – воєнне лихоліття. Урізноманітнюють тему становлення тоталітарного совка інші повісті та оповідання. У цих творів нелегка доля: їх або не друкували – скажімо, «Чорний ворон» двадцять років пролежав у письменницькому столі й уперше вийшов англійською мовою в Австралії, або щедро нівечила цензорська рука. Ба більше: щоб вони нарешті побачили світ навіть у такому вигляді, авторові доводилося спотворювати текст ідеологічними нісенітницями. «Отож і довелося реставрувати цю повість, відновлюючи вирубані нещадно епізоди, що дихали правдою», написав у передмові до «Сина капітана» Анатолій Дімаров. Видавництво «Фоліо» перевидає твори, які автор повністю відновив.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Що iще сьома тiльки година, а людям же наказано збиратися лише на восьму. Що кричати тут нiчого, що йому оце староство осьо де сидить i якщо його дiло невлад, то осьо вам ключi та печатка, та й будьте здоровi!..
Гайдук одразу ж i охолов. Пiднiс до очей праву руку, подивився на годинника:
– Що ж, почекаемо восьмоi… пане старосто…
І, спокiйний, паче й не лаялись щойно, пiшов на свою половину.
«Це не Івасюта, – подумав Васильович, дивлячись у широку спину Гайдука. – Не Івасюта!»
Гайдук же, хоч i збирався одразу пiсля обiду податися в Хоролiвку, так того дня й не поiхав: подзвонили з комендатури, передали, щоб усе начальство сiльське було на мiсцi.
– Пане старосто, ходiмо до маетку – гостей стрiчати.
– Яких ще гостей?
– Побачите, – ухильно мовив Гайдук: не мiг же признатися, що вiн i сам не знае.
Йшли завмерлим селом: усi, хто тiльки мiг ворушитися, подалися на хутiр.
– Нам, пане старосто, про все треба зараз забути – думати тiльки про маеток оберста Крюгера, – повчав Приходька. – І ввi снi думати. Впораемося, заслужимо довiру в нiмцiв, отодi вже можна дбати й про iнше. – Що мав на увазi Гайдук пiд отим «iншим», Васильович не допитувався. – Тому кожна пара робочих рук повинна бути на суворому облiку: ледарiв i симулянтiв карати нещадно! Якщо треба, то й вiддавати до суду… А тут хто живе?.
Інодi пропонував: – Зайдемо глянемо. – Заходив до хати не вiтаючись, обводив поглядом старих та малих, так же мовчки виходив. – Ми, пане старосто, повиннi весь час пам’ятати, що нiмцi прийшли сюди не для того, щоб вiддати нам плоди перемоги над бiльшовиками. Тiльки такi придурки, як ваш Івасюта, можуть носитися з мрiею, що нiмцi отак, задарма, подарують iм дiдiвщину, а самi повернуться назад, до Нiмеччини.




