На нашем сайте вы можете читать онлайн «І будуть люди». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
І будуть люди

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
Краткое содержание книги І будуть люди, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению І будуть люди. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним перконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи – третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.
І будуть люди читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу І будуть люди без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Дiтей не мав, може, тому, що iншi iх мали, у дворi не було нi пенька, анi деревини: люди саджали вишнi та яблунi, грушi й сливи, Протасiй же поiхав свiт за очi, навiз сосонок та дубкiв, понавтикав довкола халупи:
– Виростуть – лiсом торгуватиму!
Лiс так i не вирiс, молоденькi деревця не прижилися, всохли на коренi, але Протасiй ще довго iх не висмикував:
– Приживуться.
Люди копали колодязь посеред двору або рили неглибоку криницю побiля рiчки, Протасiя ж вперло на високий пагорб, на добрi гони вiд хати, та й то тiльки тому, шо не було вже вищого мiсця.
– Там вода буде смачнiша, – вiдповiдав вiн на плачi та закликання нещасноi жiнки своеi.
До води довго не мiг докопатися, хоч вибехкав шахту сажнiв на двадцять, та лопату не кидав, i одного разу його таки добре привалило землею. На жiнчин крик збiглися люди, спустилися в колодязь, вiдкопали Протасiя, вiдкачали на свiжому повiтрi. Протасiй звiвся, похитуючись, пiдiйшов до темнiючого провалля, з жалем сказав:
– Бач, завалилося.
І знову полiз у колодязь.
Вода й справдi появилася в той же день, вiд чого Протасiй ще бiльше увiрував у свою несхибнiсть. Була вона, правда, якась гiркувата на смак, навiть худоба неохоче пила ii, але Протасiй твердив, шо смачнiшоi не знайти навiть у Яреськах, не те що на iхнiх хуторах.
Не ладилося в Протасiя у дворi, не родило й на нивi. Хлiба теж наче перейняли упертющу вдачу свого хазяiна, i якщо в Івасюти буйно колосилася пшениця, то в Протасiя ледве пiднiмала над рiллею наiжаченi голiвки: «От на зло не родитиму!» Якщо на сусiдньому полi вiд кавунiв аж вгиналася земля, то на Протасiевому – рiдке огудиння тикало твердими зеленими дульками прямо хазяiновi пiд нiс: «А що, вийшло на твое!» Накладав Івасюта важкеннi снопи, аж трiщали колеса в гарбах, Протасiй же швиргав миршавi снопики на убогий вiзок та ще й похвалявся перед зажуреною жiнкою:
– Все одно в нас зерно буде краще! І мука вищого сорту…
З отакою людиною довелося мати справу Оксеновi.
Сам непитущий, Оксен замовив у шинкаря добру кварту горiлки, за одним духом вихилив цiлiсiньку чарку:
– Мiцнюща царська водичка!
– Де в бiса мiцнюща, коли Янкель ii пополам з водою мiшае – Протасiй роззявив величезного рота, виплеснув туди горiлку з чарки, клацнув великими вовчими зубами так, що Оксена аж пересмикнуло.








