Смарагдова Сага

Ми лягли в лiжко разом, приблизно об одинадцятiй. Я повертаюся з роботи пiзно. Вечеря, душ i вже нiч. А Олеся… ну, самi розумiете… вона дуже втомлюеться за день. Тому наше спiльне найбiльше бажання увечерi – це сон.

– Коли ви виявили, що дружина зникла?

– Приблизно, о другiй годинi ночi. Я прокинувся, щоби сходити до туалету, а ii половина лiжка порожня. Їi взагалi не було в будинку.

– Ви шукали на подвiр’i?

– Так. Спершу я подумав, що вона пiшла прогулятися, бо Круелли теж не було на мiсцi.

– Круелли? – запитав Ден.

– Наша кiшка. Вона прибилася до нас кiлька мiсяцiв тому. Спала пiд дверима. Спочатку ми пiдгодовували ii, а потiм взагалi вирiшили залишити собi. Олеся шаленiе за «далматинцями».[3 - 101 Далматинець – популярний мультфiльм студii «Disney».] Ми часто переглядаемо фiльми й мультики. У наших планах було завести двох далматинцiв i Олеся жартома казала, що кiшечка буде iхньою Круеллою.[4 - Круелла де Вiль – головний антогонiст мультфiльму «101 далматинець».]

– І кiшка досi не з’явилась?

– Круелла й ранiше неодноразово зникала.

Але то бувало всього на кiлька днiв та вона з рештою поверталася. А от Олеся нiколи… – Валерiй знову заридав. – … нiколи не зникала.

Ден поглянув на Алексi. Господар будинку витер сльози.

– У полiцii сказали, що таке бувае. Мовляв, вона засумнiвалася чи злякалася. Це, як вони кажуть, «передпологовий синдром». Але дiдько! Олеся нi за що не пiшла б серед ночi через якiсь там сумнiви.

– То що ж трапилось, на вашу думку?

Валерiй замовк, опустивши погляд до пiдлоги.

– Не знаю.

– Ви телефонували до ii подруг, батькiв? – запитав Ден.

– Так. Їi нiде немае.

– Що ж, дякуемо вам за каву, – мовив демон. – Ми негайно приступимо до пошукiв та повiдомимо вам про результат. Ось моя вiзитка. Раптом, з’ясуеться щось нове, негайно телефонуйте менi.

– Добре. Дякую вам.

Валерiй зачинив металевi ворота, коли вони покинули подвiр’я будинку.

– Навiщо ти дав йому вiзитку з вигаданим номером?

– Просто подобаеться це робити.

Як у кiно. Крiм того, вiн нiколи не зателефонуе. То якi думки щодо нашоi справи, my friend?

– Гадаю, це дiйсно викрадення. Але кому i для чого можуть знадобитися вагiтнi? Ще й незадовго до родiв.

– Це елементарно, Ватсон. Заради дiтей. Ти ж знаеш, що цих тварюк тисячi. Хтозна, з чим ми маемо справу.

Ден мовчав, щось вивчаючи на екранi смартфону.

На обличчi демона засяяла задоволена усмiшка.

– Я так сумував за цим, братику.