Середземноморське перехрестя

Загалом ВМС Югославii напередоднi Другоi свiтовоi вiйни були досить сучасними, але надто нечисленними, щоб становити серйозну небезпеку для Італii.

Роздiл 2

Першi мiсяцi вiйни

2.1. Першi морськi операцii та пiдводна вiйна

На момент вибуху Другоi свiтовоi вiйни акваторiя Середземного моря була досить спокiйною: Італiя оголосила про свiй нейтралiтет, а ймовiрнiсть появи тут нiмецьких кораблiв вважалась вкрай низькою. Однак вже 3 вересня 1939 р. французькi й британськi кораблi, якi перебували у цьому районi, були приведенi у бойову готовнiсть.

Вiдлуння вiйни блискавично досягло Середземного моря – насамперед, завдяки оголошенiй Великобританiею економiчнiй блокадi Нiмеччини. Уряд Сполученого королiвства сподiвався, що, як i пiд час попередньоi вiйни, цi заходи завдадуть потужного удару нiмецькiй економiцi.

ВМС Великобританii одразу ж приступили до патрулювання середземноморських вод з метою контролю за судноплавством i пошуку военноi контрабанди. Зокрема, з бази на Мальтi здiйснювали патрулювання кораблi 3-i флотилii есмiнцiв, з Александрii – важкий крейсер «Шропшир» та iншi бойовi кораблi.

І хоч вже на початку жовтня склад Середземноморського флоту був скорочений (зокрема, у Пiвденну Атлантику була переведена 3-я флотилiя есмiнцiв), дii союзникiв щодо провадження морськоi блокади були послiдовними й ефективними. 1 грудня 1939 р. запроваджуються «морськi сертифiкати», якi мали отримувати судна нейтральних краiн пiсля огляду представниками союзникiв у визначених нейтральних портах. Упродовж перших мiсяцiв вiйни було конфiсковано понад 300 тис. тонн вантажiв, призначених для Нiмеччини, i реквiзовано 71 нiмецьке торгове судно. Але вiд блокади страждала не лише Нiмеччина – вона стала серйозним ударом по економiцi нейтральних краiн, насамперед Італii. Властi Рима вкрай негативно сприйняли рiшення Великобританii, оголошене 1 грудня 1939 р., вiдповiдно до якого усi товари нiмецького походження визнавались военною контрабандою – незалежно вiд того, кому вони адресувались. Це поставило хрест на життево важливих для iталiйськоi економiки поставках нiмецького вугiлля морським шляхом. Не випадково саме в цей час уряди Францii та Великобританii почали переговори щодо закупiвлi в Італii озброення (насамперед, лiтакiв), намагаючись таким чином компенсувати втрати iталiйськоi економiки вiд блокади, а одночасно сподiваючись, що це стане додатковим стримуючим фактором вiд вступу Італii у вiйну на боцi Нiмеччини.