На нашем сайте вы можете читать онлайн «Невідоме Розстріляне Відродження». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
Краткое содержание книги Невідоме Розстріляне Відродження, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Невідоме Розстріляне Відродження. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Невідоме Розстріляне Відродження читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Невідоме Розстріляне Відродження без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Любити хочеться якось по-новому…
– Ну любiть собi по-новому, – нервово перебив Михайло, – хто вам не дае. От Петро з Галиною думають же щось нове створити. Правда, Петре, ви ж не думаете зробити свинушника?
– О нi, – в один голос.
– Ах, ви не розумiете нiчого… До любовi ми по-старому пiдходимо. Чому Петро й Галина хочуть жити разом, чому? Тому, що весь свiт ворожий iм, i я iм чужа (не протестуйте) i всi. От тому теперiшня людина й шукае, й будуе сiм’ю, бо не може жити одиноко. А якi щасливi будуть тi люди, коли не треба буде любити так мiзерно, так егоiстично, коли всi будуть близькими… І так бувае боляче iнодi.
– Боляче. А яка користь з того болю?
– Ви, Михайле, завжди шукаете користi?
– Завжди. Ми повиннi себе в сталевий панцер закути. Не дуже мрiяти, а робити бiльше, а то ми нiколи нiчого не зробимо, нiколи не знищимо цей свинушник.
– Що?
– Свинушник, кажу.
– Ну-да, але ж треба якось робити. Треба довбати, довбати, бо весь свiт, всiх людей не переробиш разом, якось пристосовуватися треба…
Катерина:
– Не хочу я пристосовуватися до свинушника.
– Ну, калошi взувати на болото, скажемо, треба… А вам, Катерино, партнавантаження треба бiльше дати.
– А йдiть ви… Чого ви всi мене сьогоднi цiлий день мучите.
Замкнулася, заховалася, мовчала. А потiм сказала Михайловi:
– Таки обдурили мене чорти… Вже й пацана соорудили… На весну. І коли вони встигли? – сказала i всмiхнулася чудно, а Михайло подумав:
«Чого так всмiхнулася? Вона бiля Галини так i падае», i вiдчув раптом якусь злiсть.
Чудно якось вона до нього ставиться. То щодня з ним бачиться, то зникае десь надовго, а зустрiчаючись, дивиться ворогом, – каже:
– Ну от слухай, я люблю тебе, але коли б полюбила тебе, як ти хочеш, то зненавидiла б. Ти сам винен, як що я зламаюся. – І раптом. – Менi нiхто не може зiпсувати життя…
А прийде весела, косу розплете, смiеться, пустуе, от як вчора.
…Знае вiн ii ще з фронта, – як криця. Скiльки, бувало, як гарний товариш, темноi ночi ходила вона з ним пости вивiряти. Так i зiйшлися вони… Вона не знае, а вiн нарочито зробив так, що вiн на ii заводi в осередковi працюе. Тут вона по-старому спокiйна, i ii тут бояться, навiть, бо не звикла вона вибачати собi й iншим.
– Строга баба, – кажуть.











