На нашем сайте вы можете читать онлайн «Невідоме Розстріляне Відродження». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
Краткое содержание книги Невідоме Розстріляне Відродження, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Невідоме Розстріляне Відродження. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Невідоме Розстріляне Відродження читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Невідоме Розстріляне Відродження без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Витягнула й собi шию. Ледве не впала: i вiн в судi. Що вiн буде казати про неi? Злякалася, – нiби вiд слiв його залежало все… А як покарае? Вибiгла.
Опинилась наприкiнцi мiста, знов сила якась тягла туди, де судитимуть ii. Як повернулася, скiнчився допит свiдкiв. Почалося обговорення.
– Слово належить прокуроровi.
Встав Іван, почав. Кожне слово кололо у саме серце. І хто ж! Вiн – Іван.
– Ах ти, сволоч проклята! – Встала, стиснула руки. – І вбити тебе мало.
– Тихше, тихше, – закричали на неi.
Пiдвiвся Данило. Напружилася Марiйка: «А що скаже вiн. Те ж саме? Нi». Той почав ще здалека, як iшла вона в мiсто, з села, як голодувала, як перше там, на задвiрках, вiддалася i як…
– Правда, правда, – шепоче Марiйка.
Вiн все знае. Радiсно пiдiйде вона до нього i все-все розкаже, а вiн допоможе…
Суд скiнчився i присуд був: «Нi, не винна». Коли виходили, за руку Данила.
– Чекайте!
Озирнувся здивовано, впiзнав.
– Ти?.. Марiйко! – За руку взяв, незрозумiло подивився на нафарбованi губи й на капелюшик.
– Ходiм.
– Як, коли ти приiхала?
– Ходiм, розкажу все, – потягла вбiк.
– Що ти? Чому не зайшла?
– Так, – i заплакала.
У садку розповiла все. Як адресу його загубила, як шукала спочатку його й роботи, як потiм виглядала та боялася, а тепер знае, що вiн все-все (як сонце пiсля дощу) розумiе…
– Ти ж сам сказав, що не моя це вина.
– Про тебе не знав я, – гостро, суворо.
– А Іван?
– Що Іван?
– Вiн перший був, – схилилася.
Землю гриз, а уста ii рани кривавi викидали, здавалося, звичайнi слова.
Голод. Тiтка Горпина. Противилась. Не пам’ятае. Потiм далi засмоктувати стало. Чекала… Його згадувала, як iхати вчитися кликав. На судi вiн казав, а вона побачила…
Капелюшика скинула, губи витерла, знову глянуло рiдне знайоме обличчя, лише двi новi зморшки коло уст… Болючi такi.
Почувае Данило, як меншае злiсть, як зростае щось нiжне, яскраве. Все покрили минулi старi спогади.
– Багато болiло.
– Рiдна, бiдна Марiйко.
І запнувся знову (як там на селi) хмаринкою мiсяць на небi i злилися двi постатi в одну велику, промiнясту хвилю.
Пробiг вiтрець по кущах, прислухавсь, шугнув по алеях i сповiстив щось гарне тополям.
Заграли тополi над рiчкою, а рiчка зорям, що з нею розмову вели, сповiстила, що тут на землi сталося ще раз безконечне, нове й хороше.











