Листи до Феліції (1912)

Просто неможливо було виплутатися з цiеi халепи витонченiше, i я тодi подумав, що всiм нам мае бути перед Вами трохи соромно. – Щоб якось змiнити тему, пан директор витягнув iлюстрований том того ж таки видання «Пропiлеi» i оголосив, що зараз покаже Вам Гете у спiднiх. На що Ви процитували: «Король – вiн i в спiднiх король»[10 - Видозмiнена цитати з казковоi драми Людвiга Фульда «Талiсман».], i ось ця цитата виявилась единим, що менi в Вас того вечора не сподобалося. Причому я вiдчув досаду за Вас майже фiзично, нiби клубком у горлi, i вже тодi мав би запитати себе, з якого це дива я так за Вас переживаю.

Втiм, я описую все жахливо неточно. – Швидкiсть, з якою Ви пiд кiнець вечора вислизнули з кiмнати i раптом з’явилися вже у чобiтках, менi взагалi годi було збагнути. Хоча порiвняння з газеллю, до якого двiчi вдалася панi Брод, менi не сподобалося. – Досить точно бачу, як Ви надягали капелюх i стромляли шпильки. Капелюх був величенький, з бiлою пiдкладкою.  – На вулицi я негайно ж впав в один iз тих, аж нiяк не рiдкiсних присмеркових своiх станiв, коли нiчого, окрiм власноi нiкчемностi, навколо не помiчаю. На Перлгассе[11 - Нинi – Перлова.] Ви, ймовiрно, щоб якось вивести мене з незручного мовчання i бажаючи зрозумiти, чи по руцi нам чи нi, запитали, де я живу, на що я, iдiот нещасний, поцiкавився у вiдповiдь, чи не хотiли б Ви дiзнатися мою адресу, з дурноi голови уявивши, що Ви, тiльки-но приiхавши в Берлiн, блискавично кинетеся списуватися зi мною щодо мандрiвки до Палестини i не хочете опинитися у скрутному становищi людини, що пнеться вiдправити менi листа, не маючи пiд рукою адреси.  – Те, що я наразi накоiв, усю подальшу дорогу не давало менi спокою, остаточно збивши мене з пантелику, якщо взагалi було з чого збивати. – Ще нагорi, у першiй iз кiмнат, та й потiм на вулицi розмова заходила про якогось знайомого з Вашоi празькоi фiлii, який того дня по обiдi возив Вас вiзником на Градчани. Саме думки про цього знайомого, схоже, i перешкодили менi вранцi наступного дня з’явитися на вокзал з квiтами, хоча щось подiбне боязко i бринить у моiй свiдомостi. Та рання година Вашого вiд’iзду i неможливiсть у такий короткий термiн роздобути квiти посприяли менi у рiшеннi вiдмовитися вiд цiеi iдеi. – На Обстгассе i Грабенi[12 - Нинi – На Прикопi.