Листи до Феліції (1914–1917)

Я маю вирвати себе зi свого теперiшнього життя, одружившись з Тобою чи звiльнившись i поiхавши геть. Якби я не отримав Твоеi телеграми в понедiлок, то надiслав би у вiвторок або, у крайньому разi, у середу вже написаного листа, який менi, як я сподiваюся, забезпечив би скромну посаду, невелику фiнансову опору в Берлiнi; зрештою, я б спробував, без особливого честолюбства щодо цього, зачепитися десь в рядовiй журналiстицi. Менi б це вдалося, безсумнiвно. Чи вдалося б менi забути Тебе й втрачену можливiсть (вона була б, судячи з усього, втрачена щонайменше на роки) одружитися з Тобою – у це я не вiрю.

Я маю закiнчувати, iнакше лист не пiде, а я не можу змушувати Тебе чекати на листи, адже завжди уявляю собi, що сиджу за Твоiм столом i чекаю (що, однак, е неправильним). Але ще вiдповiм на Твого останнього листа. Лише напиши менi, будь ласка, одразу, хай це будуть кiлька рядкiв. Не змушуй мене чекати! Зрозумiй, Ф., якщо Ти хочеш вийти за мене замiж, не вiдтягуй, не допускай, щоб у час прибуття пошти й ще довго пiсля цього серце Твого майбутнього чоловiка судомно стискалося.

Ти кажеш, що я маю приiхати до Берлiна, але ж Ти розумiеш, що ми, перш нiж я зустрiнуся з Твоiми батьками, маемо поговорити. Це ж вкрай необхiдно. Чи було б це справдi неможливо цiеi недiлi в Дрезденi? Твоi аргументи проти – правильнi; але й моi за – теж. Ти ж i сама ранiше менi неодноразово, i навiть нещодавно в Берлiнi, пропонувала зустрiтися в Дрезденi. Тодi Ти, певно, бачила можливiсть влаштувати нашу зустрiч.

Спробуй це, Ф., i в будь-якому разi напиши менi якнайскорше.

    Франц

У понедiлок я отримав листiвку «Доброго дня тобi бажае Муццi Браун[4 - Муццi Браун – племiнниця Фелiцii Бауер, дочка ii старшоi сестри Ельзи, яка жила в Будапештi.]». Це не зовсiм вiдповiдало дiйсностi, адже Твоя телеграма прибула лише ввечерi.

3 квiтня 1914 року, Прага

Лист до Фелiцii Бауер

Ти не розумiеш мою телеграму, Ф.? Я припускаю, що вона була неправильно надрукована; вона мала звучати так: «На останнiй лист я не змiг вiдповiсти.

Мав собi сказати, що Ти не маеш iнших почуттiв, лише хочеш мене принизити. Що ж ще мiг означати останнiй лист, що ж ще означали безпричиннi перерви мiж Твоiми листами?»

(Твою вчорашню телеграму я отримав, попри те, що вона, здаеться, була вiдправлена в обiд, а отже – запiзно. О 8-й годинi вечора я ще був вдома, телеграма ще не прибула. Тодi я пiшов з дому й повернувся лише о пiв на 1-шу, тодi й знайшов телеграму).