Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861

Думаю, що вони такi самi будуть, як i тi, що ми з тобою колись пiд яблунею вкушали. Менi байдуже, що ми вже не тi стали, аби ковбаси не старiлися, а з ними i ми помолодiемо. Коли б тiлько нам отой хутiр придбать та поеднать Хариту. Дуже, дуже я зрадiв, що вона вподобалась Яринi. Чи Ярина ще й досi у тебе гостюе? Як ще й досi, то нехай би вона нишком, посвоему спитала Хариту, а ти б менi написав те слово, або сам спитай, що вона скаже?

Вольський менi пише, що Пекарi будуть Змi[ев]ського. Менi самому здаеться, що вiн моторненький панок; я з ним бачився в Черкасах.

Нехай i буде добра надiя, а з Понятовським тепер треба зробить; його вже прошено. Менi самому здаеться, що лучче взять на посесiю, а тим часом роби, як тебе Бог навчить; якщо треба буде грошей, то пиши. На тiм тижнi вийде моя книга, то будуть i грошi. А дубового лiсу все-таки треба купить заздалегiдь, нехай собi сохне. Писав я позавчора про тебе до Семиренка; не знаю, що вiн тобi скаже. Як получиш мого «Кобзаря», то одвезеш iм усiм по книжцi, то може вони й поласкавiшають.

Другим разом напишу тобi бiльше, а тепер бувай здоров. Поцiлуй за мене сестру Ярину, Катерину, свою жiнку i своiх дiточок. Оставайся здоровий. Не забувай искреннего твого друга i брата Т. Шевченка.

368. Т. Г. Шевченка до А. О. Козачковського

24 сiчня 1860. С.-Петербург

Андрей Осипович!

Будьте ласкавi, перешлiть три екземпляра в Прохоровку на имя Максимовича Михайла Александр[овича], а один екземпляр передай[те] Тарасевичу. А за це я вам подякую так, як за отi к[арасi та?] лящi Днiпровi.

Щирий ваш Т. Шевченко.

24 генваря

1860.

369. Т. Г. Шевченка до В. Г. Шевченка

24 сiчня 1860. С.-Петербург

Одвези сам книжки в Городище i оддай своiми руками; в Керелiвку перешли, а п’ять книжок роздай кому сам знаеш. Та пиши менi, бо я вже аж утомився, ждучи твого листу.

370. Д. С. Каменецького до Т. Г. Шевченка

Грудень 1859 – сiчень 1860. С.-Петербург

А Ви узяли з собою, Тарас Григорович, коректуру «Наймички»? А сьогоднi, не дождавшись ii од Вас, ми з одним земляком провiрили ii гарненько да половину й напечатали – ось i оттиск: здаеться, вiрно! Кiнець iще не напечатали: його я, виправивши перву коректуру, принесу Вам завтра або позавтрому.

Шлю вам туфлi, чи вподобаете i чи прийдуться по нозi – коли будуть малi, дак можна буде i перемiнить.

Щиро прихильний до Вашоi милостi

Данило Каменецький.

371. Т. Г. Шевченка до П. Ф. Симиренка

1 лютого 1860.