Воля Ізабелли

Воля Ізабелли

Ганна Гороженко

Любов, полiтика, пристрастi i пригоди у XVIII столiттi на украiнських землях. І в центрi всiх перипетiй – русинська, а отже украiнська княгиня Ізабелла Любомирська з волинського роду Чарторийських. Цю реальну жiнку, надзвичайно заможну, вiдому на всю Європу сучасники називали «Блакитною маркiзою». Однак вона не лише диктувала моду у величезнiй краiнi – Речi Посполитiй, а й була дуже активним полiтичним гравцем. Інтригами своiми вона боронила землi волинських шляхетних родiв. Усi головнi героi книги Ганни Гороженко «Воля Ізабелли» – реальнi персонажi.

Серед них – монарх Станiслав Понятовський, авантюрист Джакомо Казанова, брат французького короля герцог Конде, генерал росiйських вiйськ Олександр Суворов. Їх усiх об’еднала жiнка. Княгиня Любомирська опиняеться в центрi полiтичноi боротьби, вiйськового конфлiкту, а головне – iй випадае розкрити загадку давньоримського артефакту – голки богинi Кiбели.

Римськi патрицii вiрили у силу темноi богинi забезпечувати державнiсть i процвiтання.

Божественний символ – голка Кiбели, здавалося, був утрачений назавжди. Та звiстка про те, що вiн насправдi опинився у руках одного iз польських шляхтичiв, спричиняе полювання за магiчним артефактом. То до кого ж вiн урештi-решт потрапить – до украiнськоi княгинi, до масонiв чи до бунтiвного католицького епископа?

Ганна Гороженко

Воля Ізабелли

Вiд автора

Прекрасний, витончений час – XVIII столiття. Таким вiн назавжди лишився на картинах, у книгах i в уявi наступних поколiнь.

Що ми згадуемо, коли чуемо слова «бароко», «рококо» – Францiю й Італiю? А Украiну? Так-так, на украiнських землях також було те саме, що i в Європi – прекраснi дами, галантнi кавалери, мистецтво, iнтриги, а ще змови, бунти i вiйни. Так уже сталось, що в Росiйськiй iмперii та в ii наступнi реiнкарнацii у XX-му столiттi украiнцiв намагалися позбавити усiх спогадiв про тутешню шляхту, яскравих iсторичних персонажiв i навiть палаци та замки на всiй територii вiд Малопольщi до Смоленська, знищенi ущент. Украiнi з царського дозволяння спускалась iсторiя козакiв i селян – iнше згадувати було зась. У цiй книзi все справжне. Ну майже все. Всi головнi героi – реальнi iсторичнi персонажi, якi жили в другiй половинi 18 столiття. Художньоi вигадки в цьому романi – не бiльше 15 вiдсоткiв. Власне, героi книги й справдi були знайомi одне з одним. Ізабелла Любомирська дiйсно була вiдомою у Європi заможною русинською шляхтянкою з роду Чарторийських.