Моє життя та праця

На думку багатьох, причина зменшення збуту полягала в тому, що ми не вигадували нових моделей. Я особисто вважав, що причину потрiбно шукати в дорожнечi машин для 95% покупцiв. Тому наступного року, придбавши бiльшiсть акцiй, я змiнив органiзацiю справи. У 1906—1907 рр. ми повнiстю вiдмовилися вiд виробництва розкiшних автомобiлiв, випустивши замiсть цього три невеликi моделi мiського типу, призначених для легкого туризму.

Як за способом виробництва, так i за характером окремих запчастин, цi машини мало вiдрiзнялися вiд попереднiх моделей, будучи несхожими лише зовнiшнiм виглядом.

Головна ж вiдмiннiсть полягала в тому, що найдешевший автомобiль коштував усього шiстсот доларiв, а найдорожчий – не бiльш семисот п’ятдесяти. Результат вражав i довiв, яку роль вiдiграе цiна: ми продали 8423 машини, тобто майже вп’ятеро бiльше, нiж у найприбутковiший iз попереднiх рокiв. Ми досягли рекорду на 15 травня 1908 року, коли впродовж одного тижня, тобто за шiсть робочих днiв, зiбрали 311 автомобiлiв. Це була межа нашоi спроможностi. Головний майстер позначав на чорнiй дошцi крейдою кожен новий автомобiль, готовий для випробувань. На дошцi мiсця не вистачало. Наступного мiсяця, червня, ми впродовж одного дня збирали до 100 автомобiлiв.

Наступного року ми дещо вiдiйшли вiд програми, що дала настiльки вражаючi результати. Я збудував великий шестицилiндровий автомобiль у 50 к. с., призначений для замiських подорожей. Водночас ми продовжували виробництво i своiх малих машин, але пiсля наслiдкiв панiки 1907 року i завдяки нашому продукуванню дорожчоi моделi, збут скоротився i склав усього 6398 машин.

Ми мали вже п’ятирiчний досвiд. Нашi автомобiлi стали поширюватися в Європi. Наш завод набув репутацii солiдного та надiйного пiдприемства. Грошей було достатньо. Власне кажучи, якщо не брати до уваги самого першого року, ми жодного разу не вiдчували скрути. Продаючи лише за готiвку, не користуючись кредитами, ми при цьому намагалися обходитися без посередникiв. Весь час трималися в цiлком певних рамках, не входячи в обтяжливi борги, i жодного разу не зарвалися.

Я нiколи не мав потреби акумулювати грошовi кошти, бо коли всi зусилля спрямованi на продуктивну працю, допомiжнi засоби нагромаджуються настiльки швидко, що не встигаеш вигадувати способи iх витрачати.

У виборi продавцiв ми чинили обачно. Спочатку залучення хороших продавцiв вiдбувалося з труднощами, адже автомобiльна справа вважалася тодi несолiдною. Вона розглядалася, як торгiвля предметами розкошi.