Билиці та вигадки нашого футболу

У Киiвськiй футбольнiй лiзi до весняного сезону 1923 рокуналiчувалося близько 900 чоловiк! І це без армiйських команд, якi пiсля наказу Климента Ворошилова про включення футболу в список предметiв загального навчання воiнiв РККА почали плодитися, немов гриби пiсля дощу. Восени двадцять четвертого з бiйцiв, що служили на Украiнi, зiбрали непогану команду, яка «з листа» обiграла на виiздi збiрну Ленiнградського вiйськового округу – 2:0 i зробила нiчию 2:2 з командою Центрального району мiста на Невi.

Але у збiрноi Украiнського вiйськового округу по сутi не було киiвськоi прописки. Та i не вона вiдкрила пiсляжовтневий лiтопис мiжмiських матчiв. Зiбрана з «чого було» киiвська команда дебютувала ще на чемпiонатi Украiни 1921 року в Харковi й вибула з боротьби пiсля першого поединку (грали за олiмпiйською системою), поступившись 0:1 взагалi-то далеко не найсильнiшому учасниковi – збiрнiй Таганрога, включенiй в турнiр на спецiальне запрошення. Позначилася майже десятирiчна самоiзоляцiя киiвських майстрiв, iх небажання набивати гулi в суперництвi з визнаними авторитетами.

Наступна спроба заявити про себе була значно професiйнiша, бо робилася по-справжньому зiграною i згуртованою командою, гравцi якоi не просто багато тренувалися, а разом працювали, жили поряд один з одним у залiзничнiй колонii на Соломенцi, залицялися до мiсцевих дiвчат. Передвiсник «Динамо», ця команда в серединi двадцятих не поступалася в популярностi й силi нi харкiвському «Штурму», нi одеському «Мiстрану», нi «Профiнтерну» з Миколаева, нi «Червоному соколовi» з Херсона.

Попередники

«Залдор». Ще зовсiм недавно це магiчне, малозрозумiле сучасному вболiвальниковi слово примушувало прискорено битися серця старих киян. Нинi свiдкiв гучноi слави тiеi команди вже просто не лишилося… Вигравши весняний чемпiонат мiста 1923 року трьома складами, залiзничники вiдправилися на навчання до Петрограда, де 4 серпня чинили гiдний опiр некоронованим чемпiонам краiни на чолi з легендарними Михайлом Бутусовим i Павлом Батиревим – 0:1.

Осiння першiсть Киева, як i чотири наступних, стала суцiльним трiумфом «Залдора», хоча головнi суперники – «Райкомвод», «Мiстран», «Роботрос», «Радробiтники» – з кожним сезоном конкурували все вiдчайдушнiше.