Билиці та вигадки нашого футболу

Микола Борисович Делоне запрошував на бал, органiзований Киiвським товариством повiтроплавцiв у залах нового примiщення мiськоi бiблiотеки. А вдячнi пацiенти – Самсон Іванович Торський з дружиною – кликали, як завжди, на рiздвянi млинцi в «Гранд-готель».

Ухвалили наступне. Дiти з прислугою вiдправляться на ковзанку, а Микола Маркович з Мелитиною Ісидорiвною вiзьмуть ложу на свято повiтроплавцiв, пожертвувавши таким чином 25 рублiв на будiвництво аеростата «Киiв».

…Авiатори розстаралися на славу.

Грандiозний бал вiнчався концертом, в якому брали участь спiваки, танцюристи, три оркестри i Микола Карпович Садовський зi своею трупою. Зали були декорованi живими квiтами. На спецiальних постаментах демонструвалися бiплан Сiкорського, моноплани Ільницького i Билинкiна. Члени товариства i гостi вшановували професора Делоне, одного з пiонерiв повiтроплавання в Росii, творця першого балансирного планера-бiплана, на якому сам Микола Борисович зробив декiлька показових польотiв весною 1909 року.

Потiм пили шампанське i згадували всяку всячину. Торський, що встиг з «Гранд-готелю» до десерту, божився, що така ж холодна зима, але зi снiгопадами i занесеннями стояла в сiчнi 1900 року, коли травма чотирирiчного сина Бориса привела на смерть перелякану сiм'ю до полiклiнiки професора Волковича на Караваевську. Торський присягався, що на Великiй Василькiвськiй сани трохи не наскочили на чималого зайця, за яким гнався натовп двiрникiв.

– Небилиця, – недовiрливо знизав плечима доцент Тананаев, молодий колега Делоне по Полiтехнiчному iнституту. – Заець у центрi мiста. Як вам це подобаеться, панове?

Торський зiбрався було заперечити надвiрному радниковi. Проте не встиг. Його несподiвано пiдтримав найтитулованiший з професорськоi плеяди хiмiкiв Полiтехнiчного iнституту, що зберiгав до певного часу мовчання, Володимир Олександрович Плотников.

– Достеменно так. Колись я читав про цей казус в «Кияниновi».

Удячний Торський спробував навернути Плотникова до розмови на тему, що хвилювала його.

– Як вашi новацii, вельмишановний Володимире Олександровичу? Син Борька, хоч ще молодик, рветься у ваш спортивний гурток. З весни до осiнньоi сльоти ганяе в Пушкiнському саду м'яч з чехами i друзями-гiмназистами. Але в парк вашого iнституту на футбольний майданчик iх не пускають. Може, допоможете, шановний?

Плотников не поспiшав з вiдповiддю.