На нашем сайте вы можете читать онлайн «Князь-варвар». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Князь-варвар

Автор
Дата выхода
01 июня 2016
Краткое содержание книги Князь-варвар, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Князь-варвар. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ігор Макарук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Князь-варвар» – це перший роман із серії «Прокляття волхвів» івано-франківських дослідників Ігоря і Катерини Макаруків.
Драматичні події роману розгортаються у період правління Великого князя київського Володимира Святославовича. Ще не прийнято християнство. Могутня Київська держава живе своїм сталим споконвічним життям. Спадкоємці Прадавньої Оріани намагаються вберегти священні символи минувшини і моляться своїм Богам. Бояри, волхви, дружинні воїни – всі вони оживають через тисячоліття, стають нам близькими і зрозумілими, коли ми разом з ними страждаємо, б’ємося з ворогами, сумніваємося і любимо Рідну Землю…
Князь-варвар читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Князь-варвар без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Трохи заспокоiвшись, вiн спробував витерти з обличчя ту сумiш кровi, пiску i слiз, якi застигли на його щоках, губах i пiдборiддi. Але торкнувшись розбитих губ i носа, вiн знову, вiдчувши рiзкий бiль, зцiпив зуби вiд новоi хвилi ненавистi, яка виростала iз його ества, ширилася ним i поглинала кожну частинку його тiла, щоб вкоренитися там назавжди, щоб не забути нiколи, нi за яких обставин.
І тут Володимир, пiдвiвши погляд, побачив Добриню. «Дядько, ось хто мене захистить», – рятiвна думка промайнула в свiдомостi Володимира.
– Хто посмiв вчинити таке з тобою? – стурбовано запитав Добриня, пригорнувши до себе скривдженого малюка.
– Я iх ненавиджу, – прохрипiв Володимир, приникнувши всiм своiм дитячим тiлом до кремезного Добринi, – i буду ненавидiти до тих пiр, поки вони житимуть. До тих пiр, поки вони не помруть. А коли помруть, то вони проклятi не знайдуть шляху до ворiт Ірiйських…
А ясне сонечко байдуже, незважаючи на перипетii земного життя, мовчки скотилося до горизонту i сховалося за ген он тими пагорбами, щоб сьогоднi бiльше нiкому не свiтити.
Роздiл перший
Земля киiвська. Важке рiшення
…«Далекий вiдгомiн столiть, плином своiм безповоротним, лине понад Землею, проникаючи у свiдомiсть людей, якi живуть на благословенних теренах, i, не затримуючись, розправивши крила, вириваються у майбутне, чекаючи нас там iз нетерпiнням», – мислив я, спостерiгаючи за птахом, який, наче знак Богiв, пролинув попри нас, на iнший берег рiчки.
– Я вже колись жив на цiй Землi, – раптом промовив Данеслав, вiдiрвавши мене вiд моiх роздумiв.
Я, усмiхнувшись, подивився на свого товариша, але, наткнувшись на серйозний i упевнений погляд, мимохiть мовчки кивнув головою. Не тому, що я погоджувався, а тому, що менi також хотiлося бути упевненим у всьому тому, що я бачив i знав.
– Ти також, Інгваре, тодi жив, – ствердно i переконливо хитнув головою Данеслав, дивлячись менi прямо у вiчi.
«Невже це все правда?» – мовчки, дивлячись у вiчi своему товаришевi, запитав я сам себе.
– Поглянь навколо, так було завжди на нашiй рiднiй землi, – Данеслав говорив, i менi здалося, що вiн дивиться попри мене, десь туди, у сиву далечiнь. – Люди орали, сiяли, вирощували, жали, а у часи лихоi бiди кидали рало i брали у руки меч зi щитом, а у серце вiдвагу i звитягу.




