Квітка Цісик

Про те, чи Матвiй Цiсик був предком Квiтки Цiсик, судити важко, але цiлком можливо, адже дiдусь Квiтки Цiсик, Олексiй Цiсик (батько Володимира), народився на тому ж таки обiйстi в Рiздвянах 25 березня 1865 року. Його батьком був Тимофiй Цiсик, син Івана Цiсика та Анни Благiтки, i був восьмим з дев’яти новонароджених дiтей.

Батьки Володимира Цiсика, Олекса (Олександр) Цiсик та Марiя Пеньковська (також народилася у Рiздвянах у багатодiтнiй родинi Георгiя Пеньковського та Тетяни Ворони), одружилися 17 червня 1894 року.

«Марiя Цiсикова (моя бабуся) народилася 1870 року в родинi Пеньковських (село Рiздвяни, воеводство Тернопiльське). Провадила мале господарство рiльниче i виховувала дiти. Померла в листопадi 1939 року. Похована на сiльському цвинтарi в Лiсках», – згадуе донька Іванни Цiсик Дарiя Висоцька, яка живе у Варшавi.

Олекса та Марiя Цiсики у шлюбi мали восьмеро дiтей: семеро синiв i сестру Іванку (Івасю, як ii називали в Лiсках). Володимир, батько Квiтки, з’явився на свiт останнiм.

Цiсики надто вирiзнялись з-помiж мiсцевих селян.

Так, Тимофiй Цiсик прагнув дати своiм дiтям належну освiту. По закiнченнi народноi школи сина Олексу вiддали у школу, що готувала залiзничних охоронцiв. Серед вступникiв вiн вирiзнявся кмiтливiстю, а також добрим фiзичним розвитком. Пiсля успiшного закiнчення школи вiн отримуе посаду колiйового кустоша (охоронця) на залiзницi в Коршевi, на перегонi Станiслав—Коломия. В обов’язки кустоша входив контроль за станом залiзничноi колii та забезпечення надiйного руху потягiв. У той час робота на залiзницi була досить добре оплачуваною, i Олексiй Цiсик, накопичивши трохи статкiв, вирiшив продати свою частку поля в Рiздвянах та придбати одну з таких неподалiк Лiсок. Близько 1900 року Олексiй Цiсик нарештi купуе одну з таких дiлянок. Про Олексiя селяни подейкували, що вiн – майстер на всi руки, удався у свого татка Тимофiя. Отож невдовзi бiля Лiсок виникло цiле господарство – оселя, хазяйськi будiвлi, садок, пасiка. «Про Цiсикiв у Лiсках знали вiддавна, – розповiдае мiсцевий вчитель, краезнавець i поет Ярослав Ясинський, вiн чи не найкраще вивчив рiд Квiтки i може цiлком вважатися його лiтописцем.  – У селi й тепер кажуть: Цiсикiв хутiр, а по ягоди чи гриби – коло Цiсика… Наразi залишився лише фундамент дiдiвськоi хати Цiсикiв. Вцiлiли величезнi старi липи, якi все пам’ятають, та ще фундамент».

Олекса Цiсик був добрим бджолярем, мав поблизу величезну пасiку, обсаджену липами, окрiм того, був чудовим стельмахом та кравцем.