Максим Рильський

Серед його друзiв були композитор Миколи Лисенко, професор унiверситету, iсторик Володимир Антонович, перший ректор Киiвського унiверситету, видатний учений Михайло Максимович, письменник Михайло Старицький, мовознавцi Павло Житецький i Кость Михальчук.

Тадей Рильський записував у Романiвцi й навколишнiх селах народнi пiснi й найкраще з цього «улову» надсилав до Киева Миколi Лисенку, пишаючись тим, що романiвськi парубки й дiвчата найспiвучiшi в Украiнi. Саме вiд романiвцiв записанi такi перлини, як «За Сибiром сонце сходить», «Ой ти зiронько та вечiрняя», «Ой хмариться – дощ буде» – всi вони опублiкованi в обробцi Миколи Лисенка.

В архiвi композитора зберiгся зошит, в якому рукою Тадея Рильського записано 31 пiсню (там же Микола Вiталiйович зробив до них записи мелодiй).

Т. Рильський також доклав рук, зокрема, збираючи матерiали для «Словника украiнськоi мови».

Часто iм’я Т. Рильського з’являлося на сторiнках польських видань: вiн писав трьома мовами – украiнською, росiйською i польською.

Із середини 1890-х рокiв Т. Рильський разом з М. Лисенком, М. Старицьким та Лесею Украiнкою був серед членiв правлiння Лiтературно-артистичного товариства в Киевi (закрите царським урядом 1905 року).

Пiдпис Тадея Розеславовича бачимо на адресi Івановi Франку з нагоди його 25-лiтньоi «невтомноi працi… на нивi науки, лiтератури i суспiльностi» поруч з iменами Миколи Лисенка, Володимира Антоновича, Івана Нечуя-Левицького, Олени Пчiлки, Лесi Украiнки, Миколи Вороного, Євгена Тимченка.

Перший шлюб Тадея Рильського iз троюрiдною тiткою, онучкою Антонiя та правнучкою Шимона Рильських, закiнчився ii передчасною смертю. Удруге, 1878 р., Рильський одружився з Меланiею Федорiвною Чуприною, що походила з украiнських селян, предки якоi були звiльненi з крiпацтва ще Теодором Рильським.

Нащадок князiвського роду Рильських, Тадей Розеславович з дружиною Меланiею Федорiвною привели у свiт трьох синiв: старшого Івана 1879 р. народження, середульшого Богдана – 1882-го i молодшого Максима – 1895 р. Дiти, народженi Меланiею, без урахування думки батькiв, мусили бути православними, бо такими були вимоги чинного тодi законодавства Росiйськоi iмперii до народжених у двообрядових родинах.