Михайло Коцюбинський

Франком, яке згодом переросло у велику творчу дружбу.

Про знайомство з Коцюбинським Іван Якович повiдомляе 24 червня видатному дiячу украiнського громадського руху, полiтичному вигнанцю М. Драгоманову: «З Украiни були тут два люде: др. Галiн з Киева i один молодий чоловiк з Вiнницi. З першим я не бачився, з другим говорив. Вiн белетрист…».

Листування мiж митцями розпочалося з листа Коцюбинського до Франка, датованого вереснем 1890 р., в якому вiн писав: «Якби Ви знали, як охоче читають Вашi оповiдання усi моi знайомi…».

Повiдомляв також про свiй намiр виконати доручення львiвських колег та вiдвiдати Киiв i могилу Т. Шевченка у Каневi, а ще про те, що надiслав iм пiдшивку газет «Подольские епархиальные ведомости» (1875, №15—21), яку згодом І. Франко використав у своiй науково-публiцистичнiй роботi.

У жовтнi 1890 р. І. Франко надсилае лист-вiдповiдь до М. Коцюбинського, в якому просить розповiсти про вiдвiдини Киева: «що Ви там бачили, з ким i про що балакали», а також запрошуе до лiтературноi спiвпрацi: «На присилку Ваших творiв я дуже цiкавий.

Думку про них я напишу Вам по щиростi i буду старатись по змозi примiстити iх де-небудь».[7 - Улiтку 1890 р. як кореспондент львiвського журналу Коцюбинський подорожуе до Канева на могилу Тараса Шевченка: «Сум важким каменем налягае на серце, сльози тихо котяться з очей, коли згадаеш, хто тут похований…» – пише Коцюбинський у статтi «Шевченкова могила», яка була надрукована 1891 року в журналi «Дзвiнок». Власне, з цiеi статтi й починаеться друкування прозових творiв Коцюбинського. ]

Активнiсть та змiстовнiсть листування свiдчать про встановлення доволi мiцних товариських i дiлових стосункiв. І. Франко, за своею суттю уважна, доброзичлива людина, вiдразу ж, запримiтивши талант молодого письменника, допомагае опублiкувати переклади М. Коцюбинського «Люди та собаки» в газетi «Дiло»[8 - «Дiло» – найстарiша i довгий час едина украiнська щоденна газета в Галичинi. Виходила у Львовi в 1880—1939 рр. (в 1880—1882-му – двiчi на тиждень, 1883—1887 – тричi на тиждень, з 1888-го – щоденно).

]. «Задля хазяйства» (хоча i з деяким запiзненням) вийшло в «Дрiбнiй бiблiотецi» 1895 р.

1891 року М. Коцюбинський екстерном склав iспит на народного вчителя при Вiнницькому реальному училищi й виiхав на «кондицii» у село Лопатинцi репетитором дiтей бухгалтера цукроварнi К. Мельникова. Про лопатинський перiод свого життя М. Коцюбинськiй згадував лише позитивне. В одному з листiв до свого лопатинського товариша, селянина А.