Пилип Орлик

У день виборiв було проголошено «Конституцiю прав i свобод Запорозького Вiйська», або «Договiр та Встановлення прав i вольностей Вiйська Запорозького та всього вiльного народу Малоросiйського мiж Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та мiж Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Вiйськом Запорозьким, що за давнiм звичаем i за вiйськовими правилами схваленi обома сторонами вiльним голосуванням i скрiпленi найяснiшим гетьманом урочистою присягою» («Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis»).

Головний змiст цього акта – це угода мiж гетьманом Пилипом Орликом i його соратниками-козаками.

Новообраний гетьман склав присягу: «Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького Вiйська гетьман, присягаю Господовi Богу, славленому в Святiй Тройцi, на тому, що, будучи обраний, оголошений i виведений на знаменитий уряд гетьманський вiльними голосами, за давнiми правами та звичаями вiйськовими, за зволенням найяснiшоi королiвськоi величностi шведськоi, протектора нашого, вiд генеральноi старшини i всього Запорозького Вiйська тут, при боцi його королiвськоi величностi, i яке бiля Днiпра на Низу залишаеться, через посланих осiб, що цi договори й постанови, тут описанi i межи мною i тим-таки Запорозьким Вiйськом узаконенi й утвердженi з повною порадою на актi теперiшньоi елекцii, по всiх пунктах, комматах та перiодах незмiнно виконувати: милiсть, вiрнiсть i старатливе дбання до малоросiйськоi Вiтчизни, матерi нашоi, про добро ii посполитим, про публiчнi цiлiсть, про розширення прав та вольностей вiйськових, скiльки сили, розуму та способiв стане, мати; жодних факцiв не ладнати зi стороннiми державами та народами, а всерединi у Вiтчизнi на зруйнування i хоч яке пошкодження; оголошувати усякi пiдступи Вiтчизнi, правам та вольностям вiйськовим, шкiдливi генеральнiй старшинi, полковникам i кому належить.

Обiцяю i повиннiсть беру зберiгати до вищих i заслужених у Запорозькому Вiйську осiб пошанування й любов до всього старшого i меншого товариства, а до переступникiв, згiдно з артикулами правними, справедливiсть. У цьому менi, Боже, допоможи, непорочне се Євангелiе та невинна страсть Христова. А те все пiдписом руки моеi власноi i печаткою вiйськовою стверджую. Дiялось у Бендерi, року 1710, квiтня 5 дня. Пилип Орлик, гетьман Запорозького Вiйська рукою власною». (Опублiковано за: Апанович О. М. Гетьмани Украiни i кошовi отамани Запорозькоi Сiчi. – К., 1993. – С. 277–286; переклад iз книжноi украiнськоi мови Валерiя Шевчука.