Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

«Тодi один iз Дванадцятьох, званий Юдою Іскарiот-ським, подався до первосвященикiв, І сказав: “Що хочете дати менi, І вам покажу Його, І видам Його!” І вони виплатили йому тридцять срiбнякiв».

Отак i ми, за безцiнь продавали батькiвськi скарби, мiняли iхню славу на славу пiдлабузникiв та манкуртiв-безбатченкiв, за жалюгiдний мiзер платнi вiдмовлялись вiд iх козацькоi справи – боротьби за волю Украiни.

І було зречення Петра.

«…тодi вiн став клястися та божитися: “Не знаю цього чоловiка!” І заспiвав пiвень тiеi хвилi. І згадав Петро сказане слово Ісусове: “Перш нiж заспiвае пiвень – вiдречешся ти тричi вiд Мене”».

Петро вiдрiкався тричi. Ми ж – тридцять по тричi. Зрiкались Бога, Церкви, могил наших прадiдiв-дiдiв, зрiкалися «зрадника», що фундуював церкви та школи, – гетьмана І. Мазепи, зрiкалися вигнанця, що i на чужинi життя вiддавав за Батькiвщину, а згадували лише «як про спiвучасника страшного злочину, що не донiс про нього», – гетьмана П. Орлика, зрiкалися нескореного тортурами та сильного духом, що царю без остраху говорив у вiчi слова правди, – гетьмана П. Полуботка.

Зрiкалися рiдноi мови, рiдноi пiснi, батькiвськоi вiри, рiдноi iсторii, власного родоводу, власного корiння.

Немае призабутоi спадщини, е спадщина зречень.

І був суд у Понтiя Пiлата.

«І як побачив Пiлат, що нiчого не вдiе, а неспокiй ще бiльший станеться, набрав вiн води, та й перед народом умив своi руки та й сказав: “Я невинний у кровi Його!”»

Подивимось на руки своi.

І були муки, i були знущання, i була Голгофа.

«І роздягнувши Його, багряницю надiли на Нього. І, сплiвши з тернини вiнка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколiшки падаючи перед Ним, смiялись з Нього й казали: “Радiй, Царю Юдейський!” І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й били по головi Його.»

Голгофи у нашого народу як верстовi стовпи.

Голгофа голодоморiв.

Голгофа сталiнськоi опричини.

Голгофа фашизму.

Голгофа брежневсько-андроповського мовчання.

Голгофа Чорнобиля.

Стачило б на кiлькасот лiт.

Настав день.